Медсестра Днепровской бригады ТРО уничтожает оккупантов гранатометом

Этим она спасла побратимов от угрозы окружения.

На фронте у людей даже самых мирных профессий открываются такие резервы смелости и мужества, о которых они даже не думали!

Яркий пример этому – Светлана, медсестра 128-й Днепровской бригады ТРО «Дикое поле».

До начала полномасштабной войны она работала медсестрой в больнице Мечникова. А с самого начала вторжения ушла на фронт спасать наших воинов.

Но когда сложилась угрожающая ситуация на ее участке фронта, без колебаний взяла в руки гранатомет и начала отстреливаться от врагов!

О подвиге героической медсестры рассказали в 128 бригаде ТРО:

«Медсестра знищила групу окупантів пострілом з гранатомета і врятувала підрозділ від оточення!

Коли почалася потужна атака російських окупантів з бронетехнікою і десантом, Світлана була на ротному опорному пункті. У цей момент підрозділ залишився без командира, тому Світлана прийняла командування на себе. Вона по рації отримувала інструкції від комбата, який бачив поле бою з відеотрансляції, і корегувала дії всіх бійців на позиціях.

Від початку повномасштабного вторгнення Світлана пішла доброволицею, бо мала великий медичний досвід - працювала медсестрою у реанімації лікарні імені Мечникова у Дніпрі. Той досвід допоміг врятувати десятки життів, але командувати підрозділом у жорсткому бою?..

Опорний пункт знаходився серед руїн населеного пункту. Спочатку Світлана відстрілювалась разом з побратимами. Коли стало зрозуміло, що позиції підрозділу оточені, бо група окупантів зайшла у один з будинків з тилу і взяла під вогневий контроль шляхи відходу і доставки боєприпасів, Світлана взяла в руки одноразовий гранатомет.

Як і всі бійці 230 Окремий Батальйон Сил Територіальної Оборони м. Дніпро 128 окрема бригада ТрО «Дике Поле» СВ ЗСУ, вона багато разів стріляла на полігоні з усіх видів зброї, у тому числі з різноманітних гранатометів. Але одна справа полігон, а інша - це реальний бій.

“Я попросила хлопців триматися і ні в якому разі не покидати свої позиції, бо тоді точно не встоїмо. А потім взяла одноразовий гранатомет і пішла на зустріч російськім штурмовикам. Вони підібралися занадто близько - були всього через дві хати. Я обійшла їх, встала і зробила постріл у вікно будинку. Вся група окупантів там і залишилась”, - згадує Світлана.

Стійкість наших воїнів і сміливі дії Світлани зірвали атаку і оточення позиції наших бійців. Завдяки тій перемозі, отриманій на руїнах Старомайорського, за кілька діб вдалося провести ротацію і вивести бійців з позицій.

“Хлопці казали: ну, ти й відірвана. А що було робити у той момент? Чекати, коли ворог нас всіх переб’є?”, - каже вона.

Днями командир 128 бригади ТрО "Дике Поле" вручив Світлані нагороду, Хрест Сухопутних військ.

“Навіть ніяково, бо у мене вже два Золотих Хрести першого і другого ступеню, багато нагород, а когось подавали стільки разів, а він ще не отримав”, - каже вона.

Син Світлани, теж доброволець, загинув у бою під Бахмутом.

А вона вирішила, що її мета - рятувати життя побратимів. Тому з новою нагородою повернулась до свого батальйону, який тримає оборону Запорізькому напрямку».

Фото 128 Днепровской бригады ТРО.