В одному з храмів прифронтової Синельниківщини щонеділі збираються люди, аби помолитися за Україну та триматися купи

Синельниківський район – один з тих, які чи не щодня потерпають від ворожих атак.

Через близькість фронту з деяких тамтешніх громад евакуювали родини з дітьми. Виїжджати допомагають й людям старшого віку, з інвалідністю та всім бажаючим. Але тамтешні мешканці не падають духом. Тримаються купи, а ще зміцнюють віру, щонеділі долучаючись до богослужінь. Як вони проходять в одному з храмів – далі.

«Без єднання нічого в світі не буває. Також серед головного – віра, з якою подолаємо все. Тож тримаймося її й буде перемога, – сказала ігуменя Ольга Горунович. – У нас є старець – отець Василь. Після богослужінь він проводить бесіди з людьми. Звертається до них мудрим словом і я знаю – воно допомагає йти по життю».

В одному з храмів Синельниківщини віряни збираються на великі свята та щонеділі. Спільно читають молитви. Через них звертаються до Бога. Просять благословення для себе, близьких, а ще – цілої країни та її воїнів.

«Сама я з Токмаку Запорізької області. Пів року була в окупації, але кинула все, бо не могла жити з орками. Дуже тяжко було. Вони не самі прийшли, а з духом – рабським», – додала Олена.

За традицією після богослужінь та причастя – трапеза. Втім, по її завершенню розходяться далеко не всі. Залишаються для розмови з намісником архімандритом Василем.

У тісному колі говорять про церкву, віру, які єднають людей. Зачіпають й буденне. Те, що хвилює людей під час повномасштабної війни. Від переживань за рідних і майбутнє до інформаційних атак, що час від часу запускає ворог.

Духовенство закликає – на останні не зважати. Пояснюють, йдучи на такі кроки, противник прагне посіяти паніку. Втім, українці мають зберігати спокій та єднатися на шляху до перемоги.