Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
вт, 03 февраля 2026
23:52

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Днепровскому музею передали уникальную находку

Днепровскому музею передали уникальную находку

Музей борьбы за Украину пополнился старинным перстнем с печатью Самарской паланки запорожского казачества.

Этот музей – один из десятков не больших подобных учреждений в нашем городе, о которых знают далеко не все жители Днепра.

Музей борьбы за Украину был создан около десятка лет назад в честь героической борьбы нашей страны за независимость. И в память о тех земляках-героях, которые погибли в этой борьбе.

Расположен этот музей на улице Высоцкого, 2, в его экспозиции – много интересных и редких экспонатов.

Теперь его коллекция пополнилась старинным перстнем, который музею передала журналист, исследовательница истории нашего края Анфиса Букреева.

О новом экспонате в Музее борьбы за Украину рассказали:

«Надзвичайна для нашого музею - печатка Самарської паланки від Анфіси Букреєвої, знайдена саме на наших теренах.

Матеріал - бронза. Знайдена пошуковцями в Чорному лісі, виявляється є десь ще один такий біля Мерефи...

Яворницький вважав, що Сірко там народився, а нині вважають таки що в Мурафі Кальницького полку...

Гадаю, що за наказом Богдана Кальницький полк отримав землі Кодацької паланки, а Полтавський полк - землі Самарської паланки, так землі нашої області опинились в двох з п'яти тоді заснованих паланок.

Пізніше Самарська була поділена і появились Протовчанська та Орільська паланки.

Так козаки ділили перевози через річки на торговельних шляхах, щоб утримувати січ за ті гроші, що отримували з них».

Об этой находке Анфиса Букреева рассказала:

«Я купила цей перстень . Випадково. Він був знайдений на Харківщині. У Чорному Лісі.

Там перебували козаки Івана Сірка, який часто бував на Харківщині, під Мерефою. Певно, в якомусь з боїв перстень і загубився. Така ж печатка є у музеї історії Дніпра. Але наша краща за збереженістю. Єдине, вона була вкрита патиною, я її почистила. Хочу аби перстень був у козаків Самарської сотні, куди його і передала».

Фото – Анфиса Букреева




Gorod.dp.ua на Facebook.


Судья Дред  (26.08.25 11:31): Так козаки ділили перевози через річки на торговельних шляхах, щоб утримувати січ за ті гроші, що отримували з них».
******
А на уголовном как это будет звучать?)))
Ответить | С цитатой
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами
•  В Університеті третього віку дніпрян поважного віку навчають користуватися iPhone (4)

•  Укрпошта змінює логотип: гендиректор каже, витрачати мільйони на ребрендинг не будуть (4)

•  Вбивство та мільярдні крадіжки: суд не випустив Коломойського із СІЗО та продовжив тримання під вартою ще на 2 місяці (3)

•  Четверо поліцейських у Дніпрі виправдані за звинуваченнями у корупції та зловживанні службовим становищем (2)

•  Між Дніпром і Запоріжжям обмежили рух поїздів через ворожі дрони (2)

•  Відео моменту: у Дніпрі на вулиці Бандери чоловік переходив дорогу на «червоний» і його збив Opel (2)

•  У Дніпрі продовжують оновлювати дитячі майданчики за зверненнями мешканців: де виконали роботи (2)

•  Хто на які місця має право: «Укрзалізниця» роз’яснила правила користування верхніми та нижніми полицями (2)

•  Історія Дніпра: 55 років тому розпочали будувати житловий масив Перемога (2)

•  Відео моменту: у Дніпрі на Січеславській Набережній Lanos вигорів вщент після зіткнення з Range Rover (2)


* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
155
лет назад основали Фельдшерскую школу, сейчас это Медицинское училище.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте