Як відомий силач Іван Піддубний був оформлений на роботу у Дніпропетровському цирку

Виявлено рідкісні документи, які підтверджують цей факт.

Про те, що цей всесвітньо відомий професійний борець та силач виступав у нашому місті, знають, напевно, чимало містян.

Наша довідка. Іва́н Макси́мович Підду́бний (26 вересня (8 жовтня) 1871, Красенівка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія — 8 серпня 1949, Єйськ, Краснодарський край) — український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби.

Батько Піддубного, Максим Іванович, мав невелике господарство в Красенівці. У нього було троє синів і три дочки. Максим Піддубний був богатирського зросту, наділений великою фізичною силою: сам, без жодної напруги, піднімав п'ятипудові мішки із зерном і кидав їх на віз. Через багато років Іван Піддубний скаже, що людиною, сильнішою за нього, був лише батько.

Незабаром доля звела Івана з двома учнями морехідних класів Антоном Преображенським і Василем Васильєвим — завзятими спортсменами, пристрасними шанувальниками важкої атлетики. Преображенський подарував Іванові автобіографічну книгу знаменитого атлета Карла Абса. Піддубного зацікавило твердження автора, що постійними тренуваннями йому вдалося збільшити свою природну силу втричі.

Іван вирішив серйозно тренуватися. Щодня вправлявся з гирями, займався гімнастикою. А в 1897 році на гастролі до Феодосії приїхав цирк Безкоровайного. Це був звичайний бродячий цирк того часу, до трупи якого входили атлети і борці. Серед них були знамениті люди того часу, як-от Янковський, Луріх, Семипалий. Через деякий час дирекція цирку влаштувала чемпіонат боротьби «на поясах». За два тижні виступів на арені Піддубний не програв жодного двобою. Його залізна стійкість, вага і чіпкість рук дозволяли йому здобувати перемогу за перемогою. З того часу і почалась славетна кар’єра могутнього силача…

Але, виявляється, деякий час Іван Піддубний був навіть офіційно оформлений на роботу у Дніпропетровському цирку!

На той час стаціонарного цирку у нашому місті не було, працював лише цирк-шапіто. Знайомий багатьом «старий» цирк на вулиці Бандери (раніше – Шмідта) був побудований лише у 1959 році.

Виявляється, що саме до Дніпропетровського цирку-шапіто на постійну, але не дуже тривалу роботу і був прийнятий Іван Піддубний!

Про цей маловідомий факт у групі «Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історій Новомосковського краю)» розповів відомий дослідний історії нашого краю Ігор Лисенко:

«Виявляється, що в 1937 році в Дніпропетровському державному цирку працював відомий силач Іван Максимович Піддубний (1871-1949).

Знайшов цікаву довідку від 1 жовтня 1937 року (мовою оригіналу):

"Выдана артисту французской борьбы Поддубному И.М. в том, что за период работы в Днепропетровском госцирке с 13 по 30 сентября 1937 года ему начислено зарплаты 2950 рублей, из коих удержано культжилсбора - 97 рублей 35 копеек и подоходного налога 82 рубля 60 копеек. Выдано на руки 2770 рублей 05 копеек."».

Звертає на себе увагу чимала сума, видана силачу. Іван Піддубний за 17 днів роботи отримав майже 3 тисячі рублів!

Чи завелика ця сума насправді? Що можна було купити у 1937 році за ці гроші?

Середня зарплатня робочого у 1937 році в СРСР становила 200 рублів. Посадовці найвищої ланки отримували до 1000 рублів щомісяця.

У 1937 році ціни в СРСР були значно нижчими, ніж зараз, але їх варто було співвідносити з тогочасними доходами, які також були низькими. Наприклад, кілограм капусти міг коштувати 2 рублі 50 копійок, а кілограм кабачків – 6 рублів, що є лише частиною інформації про ціни та товарний асортимент тих часів. Полуниця коштувала 8 рублів за кіло.

Ось як виглядали в 1937 році ціни на продукти, які можна було видобути після стояння в чергах: кілограм пшеничного борошна коштував 4 рублі 60 копійок, лущеного гороху - З рубля 60 копійок, гречки - 1 рубль 82 копійки, м'ятних пряників - 5 30 копійок, кава - 10 рублів 90 копійок; шматок господарського мила - 2 рублі 27 копійок; банку сардин - 4 рублі 75 копійок, кеги натуральної - 3 рублі 50 копійок. Півлітрова пляшка вина коштувала близько 4 рублів, пляшка в 0,75 літра - близько 7 рублів; Ціна старих колекційних вин сягала 250-500 рублів. А ось вартість літрової пляшки горілки в 1937 році була 11 руб.

Ілюстрації зі сторінки групи «Рідна Новстепанівка» та з відкритих джерел