Приймають і людей, і тварин: як на Дніпропетровщині працює новий транзитний центр

Фронт наближається, і з прифронтових громад Дніпропетровщини дедалі більше людей вимушені залишати свої домівки. Для тих, хто тікає від війни, в області відкрили новий транзитний центр, який став тимчасовим прихистком і точкою підтримки для переселенців.

Центр розпочав роботу 23 серпня. Відтоді тут уже прийняли майже п’ять тисяч людей, які евакуювалися як організовано з допомогою партнерів, так і самостійно. Хтось залишається лише на кілька годин, щоб перепочити, інші — на ніч чи кілька днів, поки не знайдуть нове житло, пише «Наше місто».

«На сьогоднішній день через центр пройшло 4962 людини. Приблизно 25% — діти, ще 25% — люди похилого віку. Близько 10% потребували розселення, тобто залишалися у нас на ночівлю. Евакуація відбувається як централізовано, так і самоевакуацією — приблизно 70% людей приїжджають власним транспортом», — розповідає Аліна Онищенко, комендантка транзитного центру.

Першим етапом після прибуття є реєстрація. Тут людям допомагають з усім необхідним:

«Ми пропонуємо залишитися тим, у кого немає де жити, щоб надалі допомогти знайти житло або відновити документи. Зараз облаштовано 100 ліжко-місць, ще 46 — у резерві. Нині у центрі перебуває 13 людей, які чекають на розселення», — пояснює Аліна Онищенко.

У приміщенні є кімнати, душові, туалети, дитячий простір, укриття, кухня та навіть ліфт для маломобільних людей. Поруч — генератор, який забезпечує безперебійне живлення у разі відключень світла.

Транзитний пункт працює у співпраці з низкою гуманітарних організацій. Серед них — «Право на захист», «Янголи спасіння», «Схід SOS», «Посмішка», Гуманітарна місія «Проліска» та інші.

«Ми займаємось евакуацією мирного населення з прифронтових громад, супроводжуємо людей до місць колективного проживання, надаємо психологічну допомогу, соціальний супровід і консультації у сфері захисту», — розповів Данил Курта, консультант Гуманітарної місії «Проліска».

Для дітей облаштовано ігрову зону, де психологи організації «Посмішка» проводять творчі заняття, арт-терапію та ігри. Тут діти можуть відволіктися від пережитого, а батьки — отримати кілька годин спокою.

У центрі є вольєри для котів і собак, які евакуювалися разом із власниками. Волонтери дбають про чотирилапих переселенців: забезпечують корм, допомагають із вакцинацією та ветеринарним оглядом.

75-річна Марія потрапила сюди з Покровки, що на Дніпропетровщині. Її будинок постраждав від вибухів, а ночі перетворилися на нескінченне очікування обстрілів.

«Ми лягали вночі і думали, чи прокинемось. Дід каже: “Летить”. Я рахую: раз, два, три… І знову летить. А потім як дасть — вікна вилітають, скло сиплеться, дах пробиває. Тоді вже зрозуміли — треба їхати», — згадує жінка.

Зараз Марія разом із чоловіком чекає розселення до будинку для літніх людей. Каже, що в центрі їй допомогли прийти до тями після всіх пережитих подій.

Серед працівників центру — і переселенці. Наталя, кухарка, двічі втратила дім: спочатку у 2014 році в Донецьку, потім у 2022-му на Харківщині.

«Ми думали, що залишимось лише на кілька днів, але доля розпорядилась інакше. Потім я знайшла роботу тут і вирішила допомагати іншим, хто проходить цей шлях, який я вже пройшла. Хочу зробити свій внесок у те, що зараз відбувається в Україні», — говорить жінка.

У центрі люди можуть залишатися до трьох днів, але якщо питання житла чи документів не вирішено — залишають і довше.

«Ми не просто надаємо послуги — ми повертаємо людям відчуття гідності. Тут можна просто відпочити, прийняти душ, випити гарячого чаю й нарешті відчути себе в безпеці», — каже Аліна Онищенко.