Як удача допомагає уродженцю Єревана захищати Україну

У 128-й Дніпровській бригаді «Дике поле» відсіч ворогам дають люди з дуже різними долями.

Черговою цікавою розповіддю про одного зі своїх бойових побратимів поділився ветеран цієї бригади, відомий дніпровський історик Дмитро Каюк.

Ця історія присвячена такому питанню, як удача:

«В житті є ситуації, коли всупереч твоїм можливостям абсолютно без твого впливу, ти раптом стаєш королем, тобто переможцем. Іноді кажуть, що це удача/фарт, іноді диво, а іноді – Божий промисел. Ніякого наукового обґрунтування твоїй удачі немає. Просто ти її маєш і все. На війні безліч разів бачив удачу. Невдачу, на жаль, також бачив.

Ось Вам, друзі, свіжий приклад удачі. Є в мене товариш в нашій арті. Звуть Левоном. Веселий життєрадісний чолов'яга, приблизно мого віку. Позивний Ара. Народився, як і всі, без виключення, вірмени, в Єревані. Строкову службу проходив в лавах радянської армії в Дніпрі. Зустрів україночку, закохався й після дембеля одружився.

З того часу Україна стала його батьківщиною. Ара - людина енергійна, підприємлива. Опанував професію шевця. Відкрив своє підприємство з виробництва черевиків. Дружина. Донька і син. Щасливе мирне життя.

У перші ж дні повномасштабного вторгнення Левон вступив до воєнізованого формування створеного в Дніпрі "Варта Дніпра". Це було така собі гібридна самооборона сформована з добровольців. Прослужив два тижні й зрозумів, що просто патрулювати вулиці разом з поліцією для нього замало. Натура Левона вимагала активних дій. Тоді він пішов до ТЦК й дуже швидко опинився в Дніпровській бригаді ТрО на посаді водія в автороті. Але й це не задовольняло Ару.

І тому він перевівся до мінбату. Ось тут Левон себе й знайшов. Міномет – страшна зброя. На початку повномасштабки саме мінометники були самими ефективними вояками в нашій легкоозброєній бригаді. На цей час Ара технік артилерійської батареї, яка кришить москаликів на півдні України.

А тепер власне про удачу. Одного дня Ара виїхав на позицію міняти екіпажі дронів. Їхав з дублюючим водієм. Так робиться під час виїзду на kill zone. Якщо один шофер триста/двісті, то другий міняє його за кермом. Приїхали на позицію. Екіпажі змінилися без пригод. А от на зворотному шляху трапилася трагедія.

Автівку атакували три ворожі дрони. Два промахнулися. Третій – ні. Ударив в дах Ford Ranger. Вибух відбувся в салоні. Всі хлопці, як один, отримали поранення. У Левона була розбита голова, посічені не закриті бронею плечі й руки. Великий палець правої руки просто звисав на пасмі шкіри. Ну, й контузія. Як це не дивно, але автівка "витримала" удар гранати РПГ. Завелася з пів тика. Це була удача! Якби вояки залишилися на місці, їх би, сто відсотків, добили скидами.

- Тримайтеся хлопці, перев'язуватися будемо в тилу. - Прокричав оглухлий Ара й втопив газ.

Заюшений кров'ю він ще п'ять кілометрів гнав машину до безпечного укриття під густими кронами дерев. І тут трапилося друге диво. В придорожній гущавині, очікуючи "чистого неба", причаїлася евакуаційна автівка однієї з братніх бригад. Ара зміг самостійно вийти з машини, пройти до "аптечки" і вже в ній втратив свідомість. Медики терміново надали хлопцям першу медичну допомогу, стабілізували їх стан та підготували до евакуації. Цією ж евакуаційною машиною їх повезли до шпиталю. І це також була неймовірна удача. Якби не своєчасна медична допомога, то Левон і хлопці просто спливли б кров'ю. В шпиталі Ару швиденько доправили до операційної.

І тут трапилося те, в що важко повірити. Виявляється один маленький уламок поцілив Левону у вену! Він її не пробив. Лише застряг, не даючи крові виходити назовні! Всю дорогу, від вибуху й до операційного столу, Ару трусило, кидало, крутило, підкидало, а уламок застиг на місці й не рушив ані на міліметр. І лише коли над Левоном, буквально, схилилися хірурги, уламок вийшов й почалася кровотеча! Це вже просто фантастика. Ось Вам, друзі, третя, просто неймовірна удача.

Як це пояснити? Справна автівка після підриву – раз! "Аптечка" в потрібний час в потрібному місці – два! Нарешті, загадкова поведінка уламка від ерпегешної гранати у вені – три! Все це разом визначило долю Ари. Він залишився живий. Не у всіх є така удача.

Зараз Ара в "Мєчкє". Одужує, будує плани на період реабілітаційної відпустки і скучає за хлопцями.

Ара, братику, удачі, тобі, а також твоїй коханій дружині Ользі й твоїм діточкам. Цілком можливо твоя удача – це їх молитви!».