В Дніпрі виявили лист Ісуса Христа

Дивовижний артефакт зберігся у Дніпропетровському історичному музеї імені Яворницького.

Унікальні записи збереглися на давній кераміці, яку вивіз із Єгипту та Греції наш знаменитий історик Дмитро Яворницький.

Про ці маловідомі скарби з колекції історичного музею в ньому повідомили:

«Лист Ісуса Христа царю Абґару» та податкова квитанція VIII ст. — унікальні предмети з колекції музею.

В археологічному фонді Дніпровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького зберігаються два остракони — глиняні черепки, які використовували в Давній Греції та Єгипті для запису різноманітної інформації. Упродовж тривалого часу тексти на них залишалися непрочитаними. На жаль, через брак супровідної документації встановити точне походження цих остраконів у музейній колекції наразі неможливо.

Імовірно, їх міг привезти з Єгипту Дмитро Яворницький під час подорожі 1910 р., адже європейці того часу нерідко вивозили подібні знахідки як сувеніри.

Зберігачка археологічного фонду, старша наукова співробітниця Майя Сердюк, звернула увагу на ці предмети та запропонувала зайнятися їх дослідженням науковому співробітникові виставкового відділу Антону Кістолу. Під час попереднього аналізу було встановлено, що тексти написані коптською мовою, хоча раніше їх помилково вважали давньогрецькими.

У межах дослідження було налагоджено наукову співпрацю з доктором Лайошем Беркешем з Університету Гумбольдта в Берліні — всесвітньо відомим фахівцем із коптської папірології. Він погодився здійснити повноцінну атрибутацію та переклад текстів із дніпровських остраконів.

У результаті дослідження з’ясувалося, що обидва остракони датуються VII–VIII ст. і походять із області навколо міста Теби у Верхньому Єгипті. Перший з них містить так званий «Лист Ісуса Христа царю Абґару» — відомий апокриф, популярний серед ранніх християн в Африці та на Близькому Сході.

Подібні тексти часто використовували як амулети, адже вони містили охоронні формули для свого носія. До сьогодні у світі було відомо лише 25 копій цього апокрифу, і музейний екземпляр став 26-м відомим зразком.

Другий остракон є податковою квитанцією з села Джеме, виданою на ім’я Севроса, сина Гамула, у 14-й індикт (22 квітня) 717 р. Вона засвідчує сплату одного соліда. За припущенням Лайоша Беркеша, автором документа був писар Псат, син Пісраеля, відомий ученим за іншими остраконами з цього ж поселення.

Переклади та результати дослідження було опубліковано в престижному науковому журналі The Journal of Juristic Papyrology, що видається Варшавським університетом.

Музей щиро вдячний доктору Лайошу Беркешу за допомогу в атрибутації та перекладі остраконів, а також за введення цих унікальних пам’яток до наукового обігу. Ця співпраця сприяє зміцненню академічних зв’язків із провідними науковими інституціями світу та підвищенню міжнародного авторитету нашого музею».