Юна зірка Дніпровського цирку розповіла, як народжується магія

У свої 18 років Євгенія Грабовська виконує найсміливіші номери.

Ці номери вже давно стали окрасою вистав Дніпровського цирку.

Ярко виступила Євгенія і на нещодавніх новорічних виставах цирку.

Дніпровський цирк пропонує розповідь Євгенії про її шлях на арену, про підготовку складних номерів, мрії та інше:

«Ми розпочинаємо знайомство з юними артистами новорічної програми.

Тими, чиї кроки на манежі вже сьогодні впевнені, а погляд - спрямований у майбутнє.

Особливо багато теплих і захоплених відгуків ми отримали про номер «Маскарад», який подарувала глядачам Грабовська Євгенія.

Ще недавно вона була ще зовсім маленька зірочка, а сьогодні - артистка, яка з легкістю й щирістю підкорила серця багатьох наших глядачів.

Як народжується така магія? Через працю, наполегливість, мрію чи, можливо, через особливу любов до мистецтва?

Ми вирішили дізнатися про це у неї самої...

Рубрика «Історії юних артистів» знову дарує нам можливість поринути в унікальне та важливе з життя артистів цирку.

- Вітаємо, Євгеніє! Спочатку декілька слів про себе для наших глядачів.

- Мене звати Грабовська Євгенія, мені 18 років. Я з міста Підгородне, Дніпропетровська область. Я виконую номер на туго натягнутому дроті, який має назву «Маскарад».

- Євгеніє, що для Вас означає виступати в цирку саме в новорічному шоу?

- Це був мій перший досвід працювати у новорічній шоу-виставі, і можу сказати лише одне: це було неймовірно! Ця новорічна атмосфера повністю занурювала мене у магію Різдва, у віру в дива та відчуття чогось фантастичного, таємного, дивовижного. Під час новорічної шоу-вистави наче все перетворюється на казку, все оживає, а найзаповітніші мрії збуваються під гучні оплески глядачів та сяючі очі дітей, яким ми так хотіли подарувати частинку свята!

- Чи загадуєте Ви відчуття перед виходом на арену? Які?

- О, так! Ці відчуття не покинуть мене ніколи! Кожен раз перед виходом на арену подих затамовується, серцебиття прискорюється, а бажання дарувати людям неймовірні враження посилюється.

- Чому ти обрала саме цей цирковий жанр? Пам’ятаєш свій перший тренувальний день?

- Якось я приймала участь на фестивалі «Яскрава арена Дніпра» 2016 року. Там серед конкурсантів я вперше побачила хлопчика, який працював у цьому жанрі. Мені дуже сподобався його виступ, я дивилася на його майстерність, не відводячи очей, він зачарував мене своєю вправністю та легкістю підкорювати баланс. Одразу після фестивалю я захопилася цим жанром. Оскільки реквізиту у мене не було, то дріт ми натягували через 2 стільці на висоті близько 50 сантиметрів. Пам'ятаю, що коли я тільки-но починала робити перші кроки, я завжди на підлозі робила позначки, щоб кожного разу дійти ще далі. Кожен крок для мене був перемогою! І так маленькими кроками у мене з'явився номер та здійснилася перша мрія.

- Євгеніє, що в Вашому номері найскладніше, а що - найулюбленіше?

- Для мене найскладнішим трюком у номері є стрибки через скакалку. Під час виконання цього трюку треба максимально заспокоїтися, вирівнятися та налаштуватися на роботу, що у мене поки що не завжди виходить, але з часом я це виправлю. А от серед моїх найулюбленіших трюків є прохід із зав’язаними очима та шпагат на дроті.

- Скільки часу потрібно, щоб підготувати такий номер?

- На цей номер у мене пішло не дуже багато часу, бо більшість трюків я виконувала і раніше. Для постановки саме цього номера мені потрібно було придумати образ, який мені до душі, підібрати до нього відповідну музику та костюм, зрозуміти ідею та передати глядачеві вже цілісну складову номера.

- Буває страшно робити кроки з заплющеними очима? Як ти справляєшся з хвилюванням?

- Звичайно, таке відчуття буває, але не завжди. Беручи пов'язку до рук, я розумію, що треба максимально сконцентруватися та покладатися лише на свою майстерність. Я маю відчувати дріт, так ніби я його бачу. Хвилювання присутнє завжди, але я видихаю, розумію, що я робила вже це сотні разів, збираюся з думками та роблю перший крок.

- Який трюк у тебе «фірмовий» - той, який найбільше подобається глядачам?

- Мій «фірмовий» трюк, який подобається глядачам - це, мабуть, прохід по дроту із зв'язаними очима. Він є фінальним у номері та викликає багато овацій. Під час виконання цього трюку я тримаю глядачів у напрузі, аж поки не зроблю заключний крок та не зніму пов'язку з очей. Цей трюк я почала робити ще 8 років тому, та він є невід'ємною частиною кожного мого виступу. Також захоплення у глядачів викликає шпагат на дроті, який є не менш складним трюком.

-Євгеніє, що ти робиш, щоб підбадьорити себе, якщо щось не виходить?

- Насамперед я намагаюся заспокоїтися та зрозуміти, у чому проблема. Якщо довгий час не виходить, роблю невеличку паузу й переключаюся на іншу справу. Це допомагає подивитися на ситуацію з іншого боку. Але потім обов’язково повертаюся до завдання, щоб довести його до кінця і не залишати незавершеним.

- Хто тебе найбільше надихає?

- Найбільше мене надихають гучні оплески глядачів, їхні щирі посмішки, здивування в очах та приємні слова після виступу. Коли я бачу, що людям подобається те, що я роблю, що мій номер викликає купу позитивних вражень, тоді хочеться ще більше працювати та дивувати людей своєю вправністю. Також безумовно надихає тренер та друзі, які завжди поруч зі мною, підтримують мене, показуючи, що я можу більше. За це я їм безмежно вдячна , вони найкращі!

- Ким ти бачиш себе через 5-10 років?

- Через 5-10 років я бачу себе професійним цирковим артистом, який вправно володіє декількома жанрами, витончено виконує кожен номер, підкорює світові арени та надихає людей займатися цирковим мистецтвом.

- Про який номер ти мрієш, але ще не виконувала?

-Вже років 5, як я мрію працювати у жанрі - ручний еквілібр. Мені подобається усе, що пов'язано із балансом, а особливо стійки на руках. Я немало тренуюся та приділяю цьому час, бо прагну все ж таки підкорити цей жанр. Сподіваюся, що найближчим часом я досягну своєї мети та мій номер, про який я так мрію, буде чарувати людей своєю легкістю та вправністю.

- Євгеніє, що б ти порадила дітям, які мріють потрапити в цирк?

- Цирк – це магічне місце де неможливе стає можливим завдяки кропіткій праці та великому бажанню. Якщо мріяти та йти до цілі, то обов’язково мрія здійсниться. Не бійтеся пробувати себе, робити перший крок, можливо, саме цей крок стане для вас вирішальним і буде поштовхом для чогось великого. Кожен артист мріяв так само, як і діти. Спочатку це були маленькі мрії: піти до циркової студії, спробувати жанр, який давно подобався, а потім вийти на манеж... З кожним разом мрії ставали масштабнішими і вони не згаснуть ніколи!Мріяти – це дуже важливо, але щоб ваша мрія здійснилася, треба робити кроки назустріч їй. Тому, любі діточки, якщо ви так само мрієте дивувати людей своїми блискучими номерами, отримувати овації та усмішки глядачів за ваші старання, то робіть крок у циркове мистецтво вже зараз.

- Яке твоє найулюбленіше новорічне частування після виступу?

- Після виступу моїм найулюбленішим новорічним частуванням, мабуть, є просто гарячий чай з імбирним пряником. Після важкого робочого дня хочеться просто зігрітися чаєм та насолодитися спогадами про те, як минув цей день.

- Що б ти хотіла побажати глядачам у цьому році?

- У новому році я б хотіла побажати більше приводів для радості, щастя, здійснення найзаповітніших мрій, добра та миру, що є найголовнішим для всіх нас. Нехай цей рік подарує лише теплі спогади та незабутні враження.

- І на завершення. Чому, на твою думку, людям так важливо вірити в дива?

- На мою думку, кожен має вірити у диво. Віра у диво дає надію, що немає нічого неможливого, головне лише мріяти та прагнути це зробити.

Завдяки вірі багато людей намагаються не здаватися, навіть коли здається, що нічого не вийде. Диво для кожного різне, але воно надзвичайне і для кожного воно особливе. Тому вірте у дива і воно обов'язково трапиться у вашому житті».