
Врачи больницы делают все возможное, чтобы спасти жизнь каждого из них.
Об очередных сражениях за жизнь героев рассказал генеральный директор больницы Мечникова Сергей Рыженко:
«Ми стояли, тримаючи їх за руку і думали: хоч би вони дочекалися ранку…
Ці молоді люди - це не кадри з фільму, це реалії війни. Не хочеться говорити, хочеться щоб усі вони виживали. Після побаченого довго не можеш уявити, як виглядає звичайний світ, де немає мін, дронів, "Шахедів" та ракет.
Василю - 26, він з Волині. Важке поранення на Покровському напрямку. 8 годин евакуації. З ноги нічого не зосталося. На пораненій руці - обмороженні пальці. Показую на телефоні пісню про Волинь, і на блідому обличчі з’являється посмішка.
Поряд Мар’ян, йому 27. Мешкав в Львівській області, село Довге. Поступив до лікарні Мечникова з ампутованою нижньою лівою кінцівкою, погано чує, акубаротравма с перфорацією барабанної перетинки, травма обох очей. В думках він у своєму селі Довге. Мріє одружитися та вирощувати хліб.
Майбутнє - це все завтра, це все те, що боролося та вижило сьогодні».
Видео можно посмотреть здесь.
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
| Новости компаний | |
| Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
| Архив новостей | |