Держава намагається повернути кургани-могильники у Підгородному

Земельна ділянка у Підгородній площею понад 3 гектари з двома стародавніми курганами була викуплена фірмою, яку пов'язують із відомим дніпровським бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим.

Ця історія набула гучного резонансу після того, як один із курганів був розритий під влаштування автостоянки під новий центр відпочинку. Міський сайт писав про цю гучну історію.

У справу втрутилися суд та прокуратура, які прагнуть повернути землю державі.

Але справа вийшла непростою.

На якій стадії воно зараз перебуває, повідомляє «Антикорупційна правозахисна рада»:

«КУРГАНИ-МОГИЛЬНИКИ В ПІДГОРОДНОМУ: апеляція стала на бік прокуратури.

Центральний апеляційний господарський суд 26 січня 2026 року скасував рішення першої інстанції у справі №904/3425/25 щодо земельної ділянки з пам’ятками археології у Підгородному та повернув справу на розгляд по суті.

Ідеться про ділянку площею 3,33 га (кадастровий номер 1221411000:01:035:0025), яка належить ПАТ "Алеф – Капітал" і пов’язана з підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим.

На цій території розташовані два кургани — частини пам’ятки археології місцевого значення "Курганний могильник" (охоронний №6062), зареєстрованої ще в 1987 році.

Чому справу раніше зупинили

У вересні 2025 року суд першої інстанції залишив позов без розгляду, посилаючись на нові норми ГПК (закон №4292-IX), які зобов’язують державу вносити на депозит суду ринкову вартість майна.

Так, "добродії" з парламенту нещодавно ухвалили, а президент підписав, закон, який ми назвали "легалізацією рейдерства". Тепер прокуратура не може повертати деяку нерухомість чи землю без того, щоб внести за неї завдаток. І якщо поверне, довівши незаконність приватизації, то гроші повинен отримати той, хто цю незаконну приватизацію здійснив.

Звісно, у прокуратури таких грошей немає, бо відсутній механізм, як розкидуватися завдатками. І тому суди фактично нереально здійснити.

Але тут прокурор знайшов лазівку. Проте суддя першої інстанції жодним чином не хотів на неї реагувати, але апеляція вказала на його "помилку" (чи потрібні тут лапки - питання відкрите).

Ключова "помилка": не той тип позову

Апеляційний суд встановив, що прокурор подав не віндикаційний, а негаторний позов.

Віндикаційний — коли майно витребують з чужого володіння (і тоді діють правила про добросовісного набувача та депозит).

Негаторний — коли держава вважає, що пам’ятка ніколи не вибувала з її власності, а приватна реєстрація лише створює перешкоди у користуванні.

Колегія суддів (Чус О.В., Іванов О.Г., Мороз В.Ф.) чітко зазначила: вимога про внесення коштів на депозит стосується лише віндикаційних позовів. У цій справі прокурор обрав інший спосіб захисту, і суд першої інстанції не мав права “перекваліфіковувати” його вимоги.

Крім того, землі під пам’ятками археології відповідно до закону належать державі й не можуть бути приватизовані без спеціальної процедури, якої не було.

Що далі

Постанова апеляції набрала законної сили одразу — 26 січня 2026 року. Тепер справа розглядатиметься по суті без необхідності внесення «залогових» коштів.

Якщо суд першої інстанції дотримається висновків апеляції, у прокуратури високі шанси довести, що кургани — це державна культурна спадщина, а приватна реєстрація прав створює незаконні перешкоди.

Це рішення може стати важливим прецедентом для справ щодо археологічних пам’яток по всій країні».