В Днепре состоялась премьера утонченного спектакля

Постановка «Аркадия» стала финальной в весеннем цикле премьер Театра Днепровского колледжа культуры.

В этом театре свои постановки демонстрируют студенты старших курсов колледжа культуры. Благодаря свежести молодого взгляда, спектакли получаются яркими и необычными. Поэтому их очень любят посещать даже искушенные театралы Днепра.

Не исключением стал и спектакль «Аркадия».

Об этом рассказали в Днепровском колледже культуры:

«Аркадія» як фінальний акорд: прем’єра, яка підсумувала навчання молодих акторів.

Прем’єрою «Аркадії» Навчальний театр Dnipro Art College продовжив весняний театральний сезон. Вистава за п’єсою британського драматурга Тома Стоппарда стала своєрідним підсумком і водночас вершиною навчання студентів четвертого драматичного курсу — їхньою творчою кульмінацією перед виходом у великий театр життя.

«Аркадія» — п’єса витончена, інтелектуально насичена й гармонійна. У постановці режисерки Олени Ряпулової вона постає як справжній інтелектуальний двобій — між думками, характерами, епохами. Тут є місце гострому слову, тонкій іронії та мистецьки виписаним образам.

«Це остання прем’єра на четвертому курсі — апогей нашої творчості. Це найскладніша, найцікавіша і найтонша вистава, яку ми створили. Кожен актор мріє зіграти у п’єсі Тома Стоппарда. Його вважають засновником інтелектуального театру — театру філософських парадоксів і історичних асоціацій. Щоб по-справжньому зрозуміти Стоппарда, потрібно бути дуже уважним глядачем: відчути його блискучий гумор, натяки, приховані смисли», — говорить режисерка Олена Ряпулова.

Дія вистави розгортається у кімнаті старовинного заміського маєтку в англійському графстві Дербішир. Час тут рухається подвійним ритмом: початок XIX століття перегукується з нашими днями. Дослідження двох сучасних учених поступово переплітається з долями тих, хто жив у цьому будинку майже двісті років тому. Минуле й сучасність ніби ведуть діалог, де кожне відкриття стає кроком до розгадки давніх історій.

Роль дослідниці Ханни Джарвіс виконала студентка Катерина Жаркова. За її словами, втілити образ історикині, зануреної у світ книжок і наукових пошуків, було непросто. Найскладніше — зробити стриманий, раціональний характер героїні живим і цікавим для глядача. Та саме холодний аналітичний розум Ханни допомагає знайти докази, що поєднують долі героїв двох різних епох.

Не менш складним виявилося завдання і для студента Віталія Бурі. Його персонаж — садовий архітектор Ноукс — людина м’яка, несмілива, часом навіть сором’язлива. Актор зізнається: цей характер майже повна його протилежність. Тож довелося шукати нові акторські інтонації, навчитися підкреслювати внутрішню делікатність героя жестом, паузою, інтонацією.

Англійський інтелектуальний театр — складний і вимогливий до актора. Проте він має безліч прихильників у світі. І режисерка, беручись за таку постановку, свідомо покладає головну відповідальність на акторів-студентів. Схоже, вони впоралися з цим викликом.

Особливої атмосфери набула фінальна сцена: актори виходять із музичними інструментами й під власний акомпанемент виконують фрагмент легендарної пісні Yesterday гурту The Beatles. Цей момент стає символічним — як прощання з театральним студентським життям. Адже «Аркадія» для четвертокурсників — не просто вистава, а їхня випускна робота, останній акорд перед дипломом і новою, вже дорослою сценою».

Фото – Днепровский колледж культуры.