Історія Дніпра: 70 років тому було створено Інститут кукурудзи

23 березня 1956 року було засновано Всесоюзний науково-дослідний інститут кукурудзи, який став відомим своїми науковими розробками на всю країну.

Зараз це – Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України.

Хоча насправді історія роботи у цьому напрямку у нашому місті – набагато довша. Вона почалась ще у 1910-х роках у Катеринославській дослідній сільськогосподарській станції вирощування культур. А у 1930-х роках на її базі було створено Інститут зернового господарства.

Основні етапи розвитку:

Заснування (1930–1934): Створено як відповідь на потребу підвищення врожайності кукурудзи в Україні. З 1932 р. розпочато активну роботу над методами гібридизації, створено перші гібриди «Первенець» та «Успіх».

Реорганізація (1934–1956): У 1934 році інститут перейменовано в Інститут зернового господарства, а з 1956 по 1992 роки він функціонував як Всесоюзний науково-дослідний інститут кукурудзи (ВНДІК).

Діяльність: У 1950-х роках інститут був провідним у СРСР з виведення гібридів кукурудзи, селекції сої, гороху та інших зернових культур.

Сучасність: У 1992 році увійшов до УААН. З 1996 року перейменований на Інститут зернового господарства, а у 2011 році — на Інститут зернових культур НААН.

Тут створені десятки нових сортів та гібридів

Інститут відомий своїми роботами з теорії селекції, створення високопродуктивних гібридів кукурудзи та сорго, а також дослідженнями в галузі насінництва.

Інститут є провідним центром із селекції кукурудзи і сорго в Україні.

Тут створено понад 130 гібридів кукурудзи і біля 50 сортів і гібридів соргових культур, з яких на сьогодні в Реєстрі сортів рослин України знаходяться відповідно 54 і 15. Вони займають біля 25% від загальної площі посівів цих культур. Найбільш поширені у виробництві гібриди кукурудзи Кадр 267МВ, Солонянський 298СВ, Білозірський 295СВ, Дніпровський 181СВ, Подільський 274МВ та інші, потенціал врожайності яких сягає 10,0-13,0 т/га.

Інститут і його дослідні станції кожен рік рекомендують виробництву 20-30 сортових технологій вирощування зернових культур; 5-8 систем і способів основного обробітку ґрунту для сівозмін різної спеціалізації та екологічного спрямування; 10-15 технологічних регламентів і способів застосування засобів захисту рослин для різних агробіоценозів.

Роки інтенсивного розвитку

В 1957 р. Всесоюзному НДІ кукурудзи було виділено земельну ділянку площею 231 га поблизу м. Дніпропетровська з метою вирощування сортів і гібридів сільськогосподарських культур селекції інституту в демонстраційних посівах.

В подальшому, у зв’язку з розширенням науково-дослідних робіт по кукурудзі та іншим польових культурах, а також збільшенням об’єму виробництва насіння високих репродукцій для сортозміни і сортооновлення Інституту було передано землі 3-х господарств Дніпропетровського і Солонянського районів загальною земельною площею 3900 га, в т. ч. 3064 га ріллі.

Одним із ініціаторів створення Дослідного господарства був директор ВНДІ кукурудзи А.І. Задонцев. Було створено науково-експериментальну базу Інституту з упорядкованими науковими лабораторіями, адміністративними та житловими будинками. Збудовано 4 науково-лабораторних корпуси, в яких функціонувало 15 відділів і лабораторій Інституту, 2 теплиці, 28 багатоповерхових житлових будинків, 8 будинків-котеджів, 2 типових дитячих комбінати (садок-яслі), школа, бібліотека з читальним залом.

Плідна робота селекціонерів Інституту і селекційно-дослідних станцій дала змогу в середині 70-х років районувати в різних зонах країни 21 гібрид, що належали до різних груп стиглості. Значного поширення набув гібрид Дніпровський 247 МВ, який районували в багатьох республіках СРСР. В цей час створюються також високопродуктивні гібриди кукурудзи харчового напрямку використання з відмінними технологічними якостями зерна.

Широкого розвитку набуло вивчення і використання в селекції кукурудзи цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), що дало можливість перевести насінництво на стерильну основу і вирощувати гібридне насіння без затрат ручної праці на обривання волотей.

В 1963 р. за створення високопродуктивних гібридів і сортів кукурудзи та перехід насінництва гібридів на стерильну основу академік ВАСГНІЛ Б.П. Соколов разом з іншими вченими країни був удостоєний Ленінської премії. Заслуги Б.П. Соколова в селекції кукурудзи були високо оцінені державою. Йому було присвоєне звання героя Соціалістичної Праці.

Для успішного ведення селекції було удосконалено деякі методи, зокрема, закріплення ЦЧС, відновлення фертильності і використання їх в процесі гібридизації. В результаті застосування великого обсягу вихідного матеріалу і нових методів селекції створюється ряд високопродуктивних гібридів, які за потенціалом урожайності значно перевищують зарубіжні аналоги.

Які господарства входять до складу Інститута зернових культур

На жаль, за роки війни декілька підрозділів інституту залишилось на тимчасово окупованих територіях України.

Зараз до складу цього великого наукового та дослідного підприємства входять:

Інститут тваринництва центральних районів НААН України,

Синельниківська селекційно-дослідна станція у міста Синельникове,

Ерастівська дослідна станція (найменована за відомим поміщиком-вченим Ерастом Костянтиновичем Бродським, що відкрив 1899 року Сільськогосподарську школу у своєму селі; 1911 року школу реорганізовано у Сільськогосподарське училище; 1923 року на базі Ерастівського училища організовано Одеський сільськогосподарський інститут) у п/в Лозуватка П'ятихатського району Дніпропетровської області,

Дослідне господарство «Дніпро» у селище Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області,

Державне підприємство дослідне господарство «Красноградське» у місті Красноград,

Державне підприємство «Поливанівка» з двома відділеннями у селі Кільчень (І відділення) та селі Дубравка (ІІ відділення) Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Ілюстрації з відкритих джерел.