Отримав поранення під час атаки дронів: у реабілітаційному центрі Дніпра допомагають військовому відновитися після важких травм

Михайлу 36. До повномасштабного вторгнення рф чоловік 10 років працював барменом, а згодом, коли зустрів свою майбутню дружину з циркової династії, теж став артистом цирку — дресирувальником собак. Зараз у подружжя їх 11.

У 2025 році був мобілізований, служив на Донецькому напрямку. Разом із побратимами заводив та виводив групи, евакуйовував поранених та працював у надскладних умовах постійної загрози FPV-дронів та авіаударів.

«6 січня 2026 року ми з побратимом йшли витягувати хлопців, які кілька днів не могли вийти з позицій. Щойно десантувалися — побачив FPV-дрон. Встиг крикнути: «Повітря!» і відкинув рюкзак, у якому було двадцять гранат. За секунду стався вибух. Якби не цей стрибок, міг би втратити обидві ноги. Нас атакували чотири дрони. Я весь час був при свідомості, радів, бо розумів, якби здетонував рюкзак, нас би просто розірвало», — згадує захисник.

Після поранення Михайло переніс низку операцій у лікарнях Дніпра, Львова та Моршина. Через складні травми та інфекцію лікарям довелося проводити кілька реампутацій. Нині чоловік проходить передпротезну підготовку в реабілітаційному центрі Дніпра.

«Коли я сюди потрапив наприкінці квітня, то пересувався лише на кріслі колісному. Багато часу просто пролежав після поранення. А зараз уже впевнено ходжу на милицях, виходжу гуляти на вулицю. Нещодавно сам дійшов до магазину — для мене це величезний прогрес. Тут не дають лежати: постійні тренування, фізична терапія, ерготерапія. За два тижні результати просто колосальні», — каже Михайло.

Підтримує військового дружина Яна, яка супроводжує його протягом усього лікування та допомагає під час реабілітації.

«Я зателефонувала йому по відеозв’язку, а він каже: «Зайка, мені ногу відірвало». Перші дні були дуже важкими. До реабілітації він був на візку, а зараз уже ходить на милицях. Я постійно допомагаю йому — роблю масажі, підтримую психологічно, ми разом тренуємо собак. Це дуже мотивує його. Ми хочемо повернутися до цирку і до нашого звичайного життя», — говорить Яна.

За словами асистентки фізичного терапевта Аріни, за два тижні реабілітації Михайло досяг значного прогресу та вже готується до протезування.

«Ми працюємо над зміцненням нижніх кінцівок, балансом, мобільністю рубця та зменшенням фантомного болю. Завдяки силовим вправам і тренуванням рівень болю вдалося суттєво знизити. Михайло дуже мотивований, активно займається і вже демонструє хороші результати. Вважаю, що він готовий до наступного етапу — протезування», — зазначає Аріна.