«Моє головне завдання — побудувати власний дім». Поранений аеророзвідник заново вчиться ходити у реабілітаційному центрі Дніпра та планує майбутнє

27-річний Роман — аеророзвідник Національної гвардії України. Зараз проходить складний і тривалий шлях відновлення у реабілітаційному центрі Дніпра. Він родом із Київщини. На службу до війська пішов свідомо у серпні 2024 року — щойно йому виповнилося 25-ть.

До цього Роман активно волонтерив, вивчав специфіку різних підрозділів і цілеспрямовано готувався стати на захист батьківщини.

Рівно через рік служби, наприкінці серпня 2025-го, захисник отримав важке поранення на Харківському напрямку внаслідок скиду з ворожого дрона. Евакуація під обстрілами тривала близько 4 годин, після чого розпочалася запекла боротьба медиків за життя Романа. Спершу був Харківський госпіталь, стабілізація та переливання крові. Згодом — понад два місяці лікування у Києві.

«Декілька тижнів у ліжку — і м'язи атрофуються. Доводилося заново набирати силу, щоб просто самостійно вставати. Весь цей час — близько 20 днів — я був на діалізі. Через поранення та велику кількість медикаментів організм не справлявся самостійно, кров доводилося очищати. Лише коли закінчився діаліз, ми перейшли до активніших фізичних занять та роботи зі швами», — згадує Роман.

Коли організм стабілізувався, захисник прибув на реабілітацію та пройшов протезування обох кінцівок. Зараз у Романа розпочався новий активний етап відновлення. Щодня з ним працює мультидисциплінарна команда спеціалістів.

Нещодавно захисник повернувся з місячної відпустки, під час якої вперше з початку служби побував удома, і одразу взявся до занять.

«У Романа висока ампутація обох кінцівок на рівні стегна. Він уже пройшов протезування лівої та правої ноги й зараз активно вчиться заново ходити. Зараз розпочався новий цикл реабілітації. Ми провели первинне оцінювання і бачимо дуже гарні результати. Зараз націлені на те, щоб збільшити його витривалість, навчити переміщатися різними поверхнями, з різними нахилами, ходити сходами та переступати бордюри. Також щодня працюємо над рівновагою, балансом, збільшенням сили м'язів кору, корпусу, спини та рук. Оскільки обсяг кукси поступово змінюється, згодом буде перероблюватися і куксоприймач. Попереду щонайменше два місяці інтенсивної роботи, і ми плануємо збільшувати час щоденних занять», — розповідає асистентка фізичного терапевта Аріна.

Сам Роман налаштований дуже рішуче та вже відзначає неабиякий прогрес від тренувань.

«Зараз я займаюся на первинних, так званих прямих протезах. Відпрацьовую ходьбу, стабілізацію та баланс. Це підготовка перед переходом на складніші колінні протези, які згинаються, але й важать більше. Прогрес відчутний: якщо на початку реабілітації я міг займатися лише з гантелями по 3 кг, то зараз повернувся до 15 кг. Раніше міг просто стояти на протезах щонайбільше 15 хвилин — і м'язи вже підкошувалися. А зараз можу ходити по дві години без особливих проблем», — ділиться захисник.

Величезною силою для бійця є його родина — батьки та сестра, які його підтримують. Відпочинок у колі рідних на Київщині дав йому неймовірний заряд енергії для продовження реабілітації.

Роман прагне впевнено пересуватись на протезах та побудувати власний дім.