МОН радить університетам проводити заняття по суботах: у відомстві пояснили, чи це обов’язково

МОН рекомендує університетам ущільнити навчання через ризики перебоїв з енергією. Рішення про суботи та графіки заклади ухвалюватимуть самостійно.

Міністерство освіти і науки України рекомендувало закладам вищої освіти розглянути можливість проведення занять по суботах у 2026/2027 навчальному році для ущільнення освітнього процесу та підготовки до можливих перебоїв із енергопостачанням в осінньо-зимовий період. Про це 28 серпня повідомив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко в ефірі національного телемарафону, передає УНН.

Водночас рекомендація не є обов’язковою, а конкретні графіки навчання університети визначатимуть самостійно.

За словами Трофименка, лист Міністерства освіти і науки щодо організації освітнього процесу у 2026/2027 навчальному році має виключно рекомендаційний характер і не запроваджує для українських університетів обов’язковий шестиденний навчальний тиждень.

"Наш лист носить рекомендаційний характер. Наша мережа вищої освіти автономна і сама собі визначає графіки освітнього процесу, навчання, роботи та способи реалізації цих графіків", – зазначив заступник міністра.

Йдеться про лист МОН від 20 серпня щодо організації освітнього процесу в закладах вищої освіти під час осінньо-зимового періоду 2026/2027 років. У документі міністерство рекомендує керівникам університетів заздалегідь підготуватися до можливих ускладнень, пов’язаних із роботою енергетичної інфраструктури, повітряними тривогами та іншими безпековими ризиками.

Один із варіантів, який пропонують, — ущільнення графіка освітнього процесу. Для цього університетам рекомендують розглянути можливість використання субот для проведення занять восени 2026 року та навесні 2027-го. Фактично йдеться про можливість перенесення частини навчального навантаження на періоди, коли ситуація з електро- та теплопостачанням може бути стабільнішою.

При цьому в документі немає вимоги переводити всі заклади вищої освіти на шестиденний навчальний тиждень або проводити заняття щосуботи протягом усього навчального року. Кожен університет, спираючись на свою ситуацію, може самостійно визначити, чи потрібне йому навчання по суботах, які саме суботи можуть бути навчальними, які дисципліни проводити в ці дні та в якому форматі організовувати освітній процес.

Так само заклади вищої освіти можуть самостійно коригувати тривалість семестрів, графіки сесій, практики та інших складових навчального процесу в межах законодавства.

За необхідності МОН також допускає продовження освітнього процесу влітку 2027 року. Водночас такий підхід не рекомендують застосовувати до студентів випускних курсів, для яких важливо вчасно завершити навчання, пройти атестацію та отримати документи про освіту.

Не лише робочі суботи: що ще рекомендує МОН

Навчання по суботах — лише один із варіантів організації роботи університетів у складний осінньо-зимовий період. Серед інших рекомендацій Міністерства освіти і науки – активніше використання дистанційного та асинхронного форматів навчання. Зокрема, університетам рекомендують за необхідності переносити в онлайн лекційні заняття, індивідуальні завдання та окремі форми контролю, залишаючи очний формат насамперед для тих занять, які неможливо повноцінно провести дистанційно.

Також закладам вищої освіти радять максимально переводити навчальні матеріали в цифровий формат. Йдеться про записи лекцій, електронні навчальні курси, матеріали для самостійної роботи, лабораторні практикуми та засоби самоконтролю, які дозволять студентам продовжувати навчання навіть у разі неможливості регулярно відвідувати заняття.

Окрему увагу в рекомендаціях МОН приділили енергетичній автономності університетів. Закладам освіти рекомендують не обмежуватися використанням генераторів, а за можливості розвивати власні системи енергозабезпечення, зокрема сонячні електростанції, промислові накопичувачі електроенергії, джерела безперебійного живлення та інше обладнання.

У разі дефіциту енергоресурсів університетам також пропонують концентрувати навчальний процес, роботу адміністративних служб і проживання студентів у найбільш захищених та енергоефективних будівлях. Частину корпусів або інших приміщень у такій ситуації можуть тимчасово не використовувати.

Ще один блок рекомендацій стосується укриттів.

МОН радить при формуванні графіків очного та змішаного навчання враховувати місткість захисних споруд, а також за можливості облаштовувати їх таким чином, щоб під час тривалих повітряних тривог студенти могли продовжувати освітній процес у безпечних умовах.

Університетам також рекомендують резервувати критично важливі дані, використовувати захищені хмарні сервіси та готувати альтернативні варіанти зв’язку на випадок перебоїв з електроенергією або інтернетом.

За необхідності заклади вищої освіти можуть домовлятися з органами місцевого самоврядування, підприємствами, закладами культури, спорту та іншими установами щодо тимчасового використання їхніх приміщень для організації навчального процесу.

Окремо МОН наголошує на необхідності психологічного супроводу студентів і працівників університетів, зокрема для профілактики емоційного виснаження та професійного вигорання.

Крім того, університетам рекомендують подбати про резерви пального, стабільну роботу систем опалення та водопостачання, автономне живлення критично важливих об’єктів і системи оповіщення.

Чому МОН пропонує змінювати графіки

Основна причина — ризик нових атак росії на українську енергетичну інфраструктуру та пов’язаних із цим перебоїв із електро- та теплопостачанням. У міністерстві прагнуть уникнути ситуації, коли університетам доведеться хаотично зупиняти навчальний процес уже під час опалювального сезону.

Ущільнення графіка дозволятиме провести частину занять раніше, у більш сприятливий період, а в разі необхідності скоротити кількість навчальних днів у найхолодніші місяці.

Деякі університети вже змінили графіки

Окремі українські університети почали переглядати організацію навчального процесу ще до появи рекомендаційного листа МОН. Зокрема, Київський національний університет імені Тараса Шевченка повідомив про перенесення десяти навчальних днів із кінця листопада та початку грудня на суботи вересня, жовтня та листопада.

Так, частину занять, які мали відбутися з 23 листопада до 4 грудня, перенесли на визначені суботи осіннього семестру.

Суботні заняття в КНУ планують проводити переважно із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та у першій половині дня.

Університет пояснив таке рішення необхідністю мінімізувати ризики для освітнього процесу в разі можливих перебоїв з електро- і теплопостачанням наприкінці осені та на початку зими.

У результаті теоретичну частину першого семестру в університеті планують завершити раніше, після чого перейти до семестрового контролю.

Чи можуть університети відмовитися від суботніх занять

Українське законодавство передбачає автономію закладів вищої освіти у питаннях організації освітнього процесу. Університети мають право самостійно визначати форми навчання, графіки освітнього процесу, види навчальних занять та способи їх проведення.

Крім того, листи, методичні рекомендації та роз’яснення органів виконавчої влади самі по собі не є нормативно-правовими актами та не можуть запроваджувати обов’язкові для всіх університетів правила, якщо такі вимоги прямо не встановлені законодавством.

Тому лист МОН від 20 серпня не означає автоматичного переходу українських студентів на шестиденний навчальний тиждень. Остаточне рішення про використання субот, дистанційного навчання, перенесення окремих занять або зміну тривалості семестру ухвалюватиме адміністрація кожного закладу вищої освіти з урахуванням безпекової та енергетичної ситуації.

Контекст

Підготовка університетів до нового опалювального сезону відбувається не лише через коригування навчальних графіків. У 2026 році уряд також виділив 600 млн грн на підвищення енергетичної стійкості державних закладів вищої освіти системи МОН.

Основну частину коштів передбачено витратити на реалізацію капітальних проєктів, пов’язаних із встановленням когенераційних установок, сонячних електростанцій, систем накопичення електроенергії та іншого обладнання. Йдеться про забезпечення автономної роботи навчальних корпусів, гуртожитків, лабораторій та укриттів у разі перебоїв із централізованим енергопостачанням.