Від передової — до спортивного залу: як ветеран із Дніпра повернувся до тренерської роботи

У дніпровських дитячо-юнацьких спортивних школах допомагають дітям розвиватися, досягати спортивних результатів та формувати характер. Серед тренерів — ветеран війни Дмитро Сандюк. Після служби, важкого поранення, ампутації та численних операцій він повернувся до улюбленої справи — тренує дітей з тхеквондо ВТФ та готує їх до всеукраїнських змагань.

До повномасштабного вторгнення Дмитро працював тренером у Дніпровській міській спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву. На роботу він прийшов у 2020 році. Вже у 2023-му його вихованець став чемпіоном України.

У 2024 році Дмитра мобілізували до війська. Він служив на Херсонському напрямку, був командиром взводу. Під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра 31 січня 2025 року отримав важке поранення. Внаслідок травми втратив праву ногу.

«Друге поранення я отримав під час ротації. Я йшов допомагати хлопцям, провів їх на позиції, а коли повертався, стався вибух. Спочатку навіть не зрозумів, що сталося. Було темно, туман, нічого не видно. Потім засвітив телефон і побачив, що сталося. Я зміг викликати човен, і хлопці мене забрали», — розповідає Дмитро Сандюк.

Після поранення ветеран переніс численні операції. Згодом йому встановили протез. Проте навіть після цього Дмитро ще певний час продовжував службу та повертався на передову.

У лютому 2026 року він остаточно повернувся додому та знову вийшов на роботу до міської спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву. За словами Дмитра, повернення до тренерської діяльності було для нього не просто професійним рішенням, а способом швидше адаптуватися до цивільного життя.

«Мені психологічно було легше прийти на роботу, ніж сидіти вдома. Я ще офіційно був на лікарняному, але вже приходив на тренування. Мені завжди подобалося бути спортсменом, а потім — тренером. Для мене це і робота, і хобі одночасно», — каже Дмитро.

Сьогодні Дмитро Сандюк тренує тхеквондо ВТФ у двох спортивних залах — на базі гімназії № 94 та в гімназії № 84. У його групах займаються діти від 6 до 18 років. Нині тренер разом із вихованцями готується до Чемпіонату України з тхеквондо ВТФ, який відбудеться 11–13 вересня у Рівному.

«Спочатку треба було адаптуватися, набрати дітей, повернути тих вихованців, які займалися раніше. Зараз у мене повна ставка. Я поступово повернувся до звичного ритму роботи. На тренуваннях мені фізично і психологічно набагато легше, ніж просто сидіти вдома», — зазначає Дмитро.

Для його вихованців тренер — не лише людина, яка навчає техніки та готує до змагань. 14-річний Михайло Ігнатенко займається тхеквондо ВТФ вже сім років, шість із них — під керівництвом Дмитра. За цей час хлопець став переможцем і призером міських, обласних та всеукраїнських змагань.

«Дмитро — гарний тренер, добре нас навчає. Він придумує нові завдання, зв’язки, удари. Якщо щось не виходить, реагує спокійно, не свариться, допомагає виправити помилки та підказує, що потрібно підкоригувати. Зараз я готуюся до Чемпіонату України», — розповідає Михайло.

13-річна Марія Сохач також займається тхеквондо близько семи років. Для неї Дмитро став не просто тренером, а людиною, якій можна довіритися.

«Для мене Дмитро вже як друг. З ним можна поговорити, попросити поради. Він - чудовий тренер», — додала Марія.

Дівчина планує й надалі займатися спортом та прагне досягати нових результатів.

Дмитро Сандюк додає, що зараз його головне завдання — допомогти вихованцям підготуватися до змагань і підтримувати їх на шляху до спортивних перемог. А власний досвід, отриманий під час служби та відновлення після поранення, лише посилив його переконання: важливо не зупинятися після складних випробувань і продовжувати займатися справою, яка має для тебе значення.