Профсоюзы требуют от руководителей области не допустить роста цен на продукты питания

«У влади є питання номер один – не допустити зростання цін на продукти харчування.
На сьогодні в галузях не має внутрішніх причин для підвищення цін. Складові які впливають на підвищення цін витікають із рішень і дій Верховної Ради та Уряду.

В першу чергу, для того щоб виконати Закон про соціальні стандарти заробітну плату харчовикам потрібно підняти на 30-40% з віднесенням витрат на собівартість. Інші складові це ціни на газ, паливо-мастильні матеріали, цукор та інше.

Разом з тим влада не приймає ніяких кроків щодо підтримки відчізняного товаровиробника в харчовій промисловості. Навпаки Уряд майже щоквартально збільшує перелік продуктів харчування на які вводиться регулювання цін, тим самим заганяючи харчовиків до банкрутства.

Ми неодноразово виходили з пропозицією ввести в області соціальні картки для найбідніших верст населення. Влада відмовчується.

Ознайомившись із рішенням обласної ради «Про внесення змін до обласного бюджету на 2009 рік», надрукованого в газеті «Зоря», ми були здивовані надзвичайною турботою депутатів про себе «любимых». Згідно інформації серед депутатів обласної ради немає жодного хто перебуває за межею бідності, але враховуючи вплив світової кризи на депутатів сесія обласної ради додатково до бюджету виділила на свої їдальні, утримку автотранспорту та адміністративні витрати майже 1,5 млн. гривень. Питання, а скільки витрачено на це коштів за рік з бюджету? Скільки коштує для нас «бідний» слуга народу ми не знаємо.

А тепер давайте уявимо, що 1,5 млн. гривень депутати виділити для персональної дотації верствам населення які за межею бідності, багатодітним родинам через соціальні картки.

Теоретично якщо на одного бідного виділити 100 грн. на місяць то цих коштів вистачило б на 150 000 людей які стоять за межею бідності.

Вважаємо, що сьогодні уже необхідно припинити перекладати цінову політику влади на власників та найманих працівників підприємств харчової промисловості.

Резерви і кошти в бюджеті є, потрібно лише дійсно дбати про людей, виконувати депутатські зобов’язання, а не дбати про власну кишеню. Ми вважаємо що,про боротьбу з бідністю потрібно не говорити, а крок за кроком робити конкретні дії щодо її подолання.