Із мiста у село подорожують... книги

Так і вийшло. З самісінького ранку у бібліотеці враз стало людно. Автомобіль з книгами прибув якраз вчасно: підійшли представники сільської інтелігенції (працівники клубу, сільради, вчителі), продавці з магазинів, просто перехожі. В урочистій обстановці двісті книг перемістились у приміщення бібліотеки. Правда, там було досить прохолодно, бо під кінець року економлять витрати на обігрів. Але від щирого спілкування з мешканцями Могилева ми відчули саме те добро і тепло, від якого стає затишно на душі.

Звертаючись до присутніх, співголова Об’єднання Віктор Березка повідомив, що акція по збору книг у міського населення є однією з провідних у діяльності патріотичної громадськості. Адже таким чином міцнішають зв’язки, з’являються нові друзі, поширюються патріотичні ідеї. І навіть створюються осередки Об’єднання на місцевому рівні. Детальніше розповівши про корисні справи обласної громадської організації, співголова подарував сільраді і бібліотеці власну книгу «Патріоти завжди бачать світло в кінці тунелю», яка нещодавно вийшла з друку.

Сільський голова Василь Кисличний, приймаючи дарунки від гостей, зізнався, що про патріотичне Об’єднання чує не вперше, а співголову Віктора Березку по роботі пам’ятає ще з радянських часів.

- Тому нас не варто зайвий раз агітувати: ми готові утворити осередок при Зорянській сільській раді, - урочисто виголосив він. – В душі кожен із нас – патріот. А як дійде до корисних акцій і починань, то затримки не буде: і школярі, й дорослі підхоплять патріотичні ідеї і втілять їх у життя. Край наш історичний, багатий і красивий. Його славу варто примножувати й зміцнювати.

Дякувала агітколективу і завідуюча сільською бібліотекою Валентина Сірко:

- Як бачите, місця у бібліотеці вистачає, але цікавої літератури, можна сказати, обмаль. Тому ваш дарунок дуже вчасний і потрібний. Тут знайдеться дещо і для шкільної бібліотеки, і для клубу. Ми ж тісно співпрацюємо, багато заходів проводимо разом. Щиро дякуємо вам!

Приємно було чути схвальні відгуки і запрошення приїздити частіше. Саме такого прийому ми й очікували, бо в Могилеві живуть і трудяться прості і щирі на душевне тепло люди. Такі, яких називають навіки закоханими у свій рідний край. Хай вони читають книги, хай примножують свої знання, виховують нових і нових патріотів…