Врятовано братика й сестричку

Пощастило на добрих людей двом малюкам з обласного центру – п’ятирічному Микитці та трирічній Даші.

Вони з мамою мешкають в Індустріальному районі по вулиці Батумській, 14.Статки в родині – більш ніж скромні. Батько залишив сім’ю, мамі доводиться працювати, щодня залишаючи малечу саму вдома або беручи дітей із собою на роботу (Наталя працює касиром у кінотеатрі ім. газети «Правда»). Старшого, правда, нещодавно їй удалося влаштувати у дитсадок, а от молодшій там місця не знайшлося. Зрозуміло, що материнське серце весь час не на місці, попри те, що діти в Наталі - дорослі й кмітливі не на свій вік. От і того дня, говорить, відчула біду – щось у грудях болісно стиснулося, а за якусь годину зателефонував свекор, повідомивши, що її малюки в реанімації через пожежу.

Напередодні тих страшних подій Микитка захворів – тож у дитсадок не пішов, зостався із сестричкою вдома. Нишпорячи по закутках у пошуках розваг, малі непосиди наштовхнулися на запальничку. Дівчинка з цікавості чиркнула нею, видобувши вогник, затим піднесла його до хусточки. Коли та стала чадно тліти, пустунка зо страху жбурнула її на підлогу – якраз на купу іграшок. Вогонь отримав добру поживу й став розгорятися. Перелякані дітлахи спочатку перебралися на кухню, а коли полум’я в житловій кімнаті стало загрозливо стугоніти, перебралися у ванну кімнату, де й забилися під ванну. Тепер відлік їхнього життя ішов на хвилини…

На 01 надійшло тривожне повідомлення про пожежу в квартирі, де зазвичай удома двоє малолітніх дітей. Аби добратися до місця виклику, рятувальникам СДПЧ-18 вистачило п’яти хвилин – частина практично поруч. Одягнувши протигази, бійці пішли у вогонь та дим. Як водиться, спочатку оглянули кімнати – здається, нікого. Однак сусіди, що купкою забралися внизу стояли на своєму: діти у квартирі мають бути! Непритомну малечу виявили у ванній кімнаті, теж повній задушливого чаду, - маленькі ніжки ледь видно біліли з-під ванної. Одного за другим дітей винесли надвір і передали в руки медиків.

Олена Загній, лікар «Швидкої», того дня чергувала сама. Говорить, що через важкі умови й низьку оплату праці, медиків у них бракує. Але коли ввогнеборці винесли ледь живих малюків, (де й сили взялися!) кинулася до роботи за двох: робила дітям штучне дихання, масаж серця, доки не переконалася, що братик і сестричка дихають. Затим постраждалих малюків було доправлено у лікарню, в реанімаційне відділення. Даша пробула там три дні, Микитка – два.

Сьогодні малюки почуваються добре, охоче розповідають про свої пустощі з вогнем і, звичайно ж, не розуміють, що були всього за один крок до смерті. А зробити його кістлявій не дали люди у бойовках МНС – виконуючий обов’язки начальника СДПЧ-18 Євген Звонарьов, командир відділення тієї ж частини Віктор Ісаков та мужня жінка у білому халаті Олена Загній. Але це добре розуміє їхня мама – Наталя Буренко яка відтепер ні на мить не залишає своїх дітей, яких ледь не втратила, без нагляду.