Альтернативні історії про Дніпропетровськ і Січеслав

Найбільш відвідуваним туристами місцем у Січеславі був, напевно, не Музей сучасного мистецтва і не Оперний Театр, а міст. Звичайний міст через ріку, що відрізнявся від інших своїх прикордонних побратимів по всьому світу лише тим, що це був, власне, не міст, а лише половина моста.

На початку шістдесятих між Україною та СРСР впроваджувалась політика «добросусідства та взаємовигідного співробітництва двох братських країн». Результатом цієї політики став збільшений у три рази товарообіг та оцей от недоміст. Об’єкт планували здати в експлуатацію у 1967 році – до двадцятиріччя перемоги «союзників» над Гітлерівською Німеччиною, проект був узгоджений на найвищому рівні, кожна сторона повинна була зробити свою половину моста. Україна свою частину побудувала вчасно. Радянська ж сторона спочатку кілька разів переносила дату здачі своєї частки роботи, а потім, у зв’язку з похолоданням відносин між країнами, взагалі припинила будь-які потуги завершити будівництво.

Так і став міст пам’ятником невдалій спробі потоваришувати. З боку Січеслава на самому кінці добудованої частини був облаштований оглядовий майданчик. Атракціон для любителів екзотики – протягни руку, і ти вже у Радянському Союзі. З боку ж Дніпропетровська на мосту стояв пункт прикордонного спостереження, а самий вхід на конструкції моста стороннім людям був суворо заборонений. Якісь півтори сотні метрів тут відділяли мешканців Січеслава та гостей міста від суворих радянських прикордонників.