Дві Державні премії в галузі освіти — в ДНУ

Згідно з Указом Президента України Віктора Януковича № 543/2013 Державна премія присуджена у номінації «вища освіта» за цикл робіт «Навчально-методичне та науково-технічне забезпечення розвитку ракетно-космічної освіти в Україні та її інтеграція в міжнародний освітній простір».

Премію отримав творчий колектив фахівців-ракетників, до складу якого увійшли четверо представників ДНУ ім.О.Гончара - завідувач кафедри технології виробництва, доктор технічних наук, професор Євген Джур, декан фізико-технічного факультету, доктор технічних наук, професор Олександр Петренко, ректор університету, доктор фізико-математичних наук, професор Микола Поляков, професор кафедри технології виробництва, доктор технічних наук Анатолій Санін; генеральний директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені О.М.Макарова, кандидат технічних наук Віктор Хуторний.

Комплекс підручників «Виробництво, випробування та експлуатація ракетно-космічної техніки», створений цим колективом, є новим етапом у справі створення вузівського підручника в Україні. Адже автори об’єдналися навколо ідеї втілення у практику сучасної аерокосмічної освіти нових інноваційних підходів. У підручниках відображений досвід ракетно-космічної промисловості України у створенні чотирьох поколінь стратегічних ракет, ракет-носіїв і космічних апаратів. Спадкоємність поколінь простежується й у складі авторського колективу, до якого увійшли як корифеї галузі, так і їхні талановиті учні.

У номінації «наукові досягнення в галузі освіти» Державної премії був удостоєний цикл наукових праць «Філософія освіти: пошук пріоритетів». Серед авторів - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин ДНУ Максиміліан Шепелєв. На сторінках семи книг циклу уперше в педагогічній і філософський літературі проаналізована системна якість української освіти, її педагогічна матриця, що визначає місце і роль останньої у європейському і світовому освітньому просторі. Висвітлюється перебіг Болонського процесу, вплив інформаційних і телекомунікаційних інновацій на модернізацію освіти, концептуальні реформи вітчизняної освітянської галузі. За новою освітньою парадигмою той, хто навчається, стає суб’єктом пізнавальної діяльності, а не об’єктом педагогічної дії. Також серед важливих тенденцій розвитку світової освіти, вважають автори - значне розповсюдження нововведень при збереженні національних традицій і національної ідентичності країн і регіонів.