| |«« | «« | »» | »»| |
17 грудня у галереї «Артсвіт», яка розташована у Центрі сучасної культури у Дніпрі за адресою Крутогірний узвівз, 21-а, відкрилась виставка під назвою «Коли я в Україні, мене питають про Польщу, коли я в Польщі, мене питають про Україну».
Журналістка видання «Наше місто» відвідала цю подію.
Це масштабний проєкт польського художника, куратора і перформера Вальдемара Татарчука, до якого долучилися десять українських митців. Виставка поєднує персональні та спільні твори, відео, архівні матеріали й об’єкти, створені безпосередньо в галереї.
Однією з кураторок виставки є Катерина Яковленко, мистецтвознавиця та дослідниця сучасного мистецтва. Вона розповіла, як цей проєкт виріс із особистої історії митця у спільний художній проєкт.
- Вальдемар Татарчук понад 15 років очолював галерею “Лабіринт” у Любліні, – розповідає Катерина Яковленко. – Він давно пов’язаний з Україною: приїжджав сюди викладати перформанс, створював проєкти з українськими митцями, робив виставки. Його персональна виставка з часом трансформувалася у колективне висловлювання — тому тут представлені ще десять українських художників і художниць, з якими Вальдемар вибудовує діалог. Є спільні роботи, а є твори, що просто співіснують поруч, створюючи новий сенсовий простір. Наприклад, тут багато робіт із прапорами — це важливий символ для митця. Серед них є нова робота Нікіти Кадана — прапор, створений із уламків металу з Кривого Рогу, на гранітній основі з Коростишева. Це символ спротиву, сили й єдності українського народу. На виставці також є спільна інсталяція з Денисом Панкратовим, який нині служить на фронті. Вона поєднує троянди з Донеччини і Любліна – як знаки пам’яті та своєрідного діалогу.
Виставка досліджує питання присутності, співпраці та тілесного досвіду митця, який існує між двома культурами — польською та українською. Через архівні роботи Татарчука глядач може простежити розвиток його творчості та тривале зацікавлення Україною. Директорка галереї «Артсвіт» Ірина Полікарчук зазначає, що цей проєкт є важливою подією не лише для Дніпра, а й для українського мистецького середовища загалом. Адже вперше Вальдемар Татарчук постає перед українським глядачем не як куратор, а саме як художник.
- Ця виставка є результатом нашої багаторічної співпраці з Вальдемаром Татарчуком, який у Польщі відомий як художник і куратор, – ділиться Ірина Полікарчук. – Ми давно працюємо з ним — і в Дніпрі, і в Любліні. Тут, у “Артсвіті”, він вперше представлений саме як митець. Проєкт реалізується спільно з польською фундацією “Мистецтво перформанс” за підтримки Міністерства культури Польщі. У виставці представлені роботи в різних техніках — живопис, інсталяції, відео, фотографії. Один із залів присвячений архівним перформансам Татарчука 1980-х років. Цей проєкт для нас особливо важливий, адже він показує Дніпро як простір міжнародного культурного діалогу. Тут є роботи художників, що служать на фронті, а також згадка про Давида Чичкана, який загинув цього літа. Через мистецтво ми говоримо про спільність, підтримку і взаєморозуміння між нашими народами.
Серед учасників виставки — Станіслав Туріна, український художник, який давно знайомий із Вальдемаром Татарчуком. Він представив у галереї спільний проєкт, у якому його малюнки завдяки пану Вальдемару отримали нове життя у вигляді керамічних скульптур.
- Ми з Вальдемаром знайомі багато років — ще від початку 2000-х, коли він викладав у школі перформансу у Львові, – згадує Станіслав Туріна. – Для цієї виставки він запропонував відтворити натуру, якої не існувало в моїх старих малюнках. Так з’явилися керамічні скульптури — уявні образи, які немов вийшли з малюнків у реальність. Ці твори показані поруч, і вони утворюють спільний простір між реальним і уявним. Я вважаю, що мистецтво — це завжди діалог і співпраця. Людина не живе у вакуумі: ми навчаємось один від одного, надихаємось, розмовляємо мовою форм і матеріалів. І ця виставка — саме про це, про людські зв’язки, які стають частиною творчості.
Виставка «Коли я в Україні, мене питають про Польщу, коли я в Польщі, мене питають про Україну» триватиме у галереї «Артсвіт» до 14 березня 2026 року. Упродовж цього часу відбудеться серія публічних заходів: лекції, перформанси, воркшопи та кураторські екскурсії. Організатори запрошують усіх охочих відвідати експозицію, яка не лише демонструє співпрацю митців, а й стає простором осмислення культурної єдності Польщі та України у час випробувань війною.
Автор: Юліанна Кокошко\Фото автора
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
| Новини компаній | |
| Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
| Архів новин | |