На честь кого названо перейменовані вулиці Дніпра?

Міський сайт продовжує розповідати про тих відомих особистостей, на честь яких свої нові назви отримали вулиці Дніпра.

Зокрема, останнім часом у топонімії міста увічнено кілька імен місцевих діячів ОУН.

Детальніше про них розповів Сергій Волинець:

«Протягом десятиліть російсько-радянська пропаганда поширювала міф про українське націоналістичне підпілля як явище, що було притаманне виключно кільком областям на Заході України.

Проте сьогодні цей міф руйнується, у тому числі завдяки появі топонімів на честь місцевих діячів ОУН у населених пунктах по всій країні.

Дніпро не є винятком…

В місті з’явилось кілька таких вулиць, назви яких пов’язані з іменами:

Федора ВОВКА – уродженця Полтавської області, який з 1936 року жив та працював у Нікополі, брав участь у створенні та діяльності Нікопольського осередку товариства "Просвіта", очолював Нікопольський районний провід ОУН. Після Другої світової війни він обіймав посаду Віце-президента Української Головної Визвольної Ради та був членом Проводу ОУН в еміграції. У 1998 році інститут "Яд Вашем" присвоїв Вовку звання "Праведника народів світу" за порятунок від розстрілу вчительки Сари Бакст, її матері і двох синів.

Василя ГАДАДИ – уродженця Львівської області, який з початком німецько-радянської війни у складі похідних груп прибув на Дніпропетровщину. Тут він був членом та провідником Дніпропетровського обласного проводу ОУН, організатором і надрайонним провідником ОУН у Кам'янському, від початку 1943 року – окружним провідником Криворізької округи.

Миколи КАПУСТЯНСЬКОГО – уродженця Дніпропетровської області, генерал-хорунжого Армії УНР (генерал-полковника в еміграції), діяча Української Військової Організації, співзасновника та одного з керівників ОУН, члена Проводу Українських Націоналістів. У Дніпрі Микола Олександрович закінчив духовну семінарію та з 1900 року служив у 134 піхотному Феодосійському полку. Він є автором численних праць з історії українського війська та аналізу військово-політичної ситуації в СРСР.

Павла КОЗАРА – уродженця Дніпропетровської області, українського історика, археолога та педагога, члена ОУН. У 1941-1943 роках Павло Антонович завідував відділом народної освіти обласної управи, очолював кафедру історії України Дніпропетровського українського державного університету, був директором Дніпропетровського історичного музею і згодом об'єднаного художньо-історичного музею. Він рятував невивезені в евакуацію експонати музею.

Роберта ЛІСОВСЬКОГО – уродженця міста Кам’янського, українського художника, члена образотворчого сектору культурної референтури ОУН. Його авторству належить емблема Пласту та емблема ОУН "Тризуб з мечем". Він також був одним з розробників бофонів – символічних грошових знаків УПА та ОУН.

Миколи САРМИ-СОКОЛОВСЬКОГО – уродженця Дніпропетровської області, українського поета та бандуриста. У червні 1926 року Микола Олександрович переїхав до Днiпра, вступив на дворічні курси при художньо-промисловому училищі, грав у складi капели бандуристів клубу залізничників. Він був учасником Спілки Української Молоді та провідником ОУН на Полтавщині. Наприкінці 1980-х - початку 1990-х років Сарма-Соколовський сприяв створенню осередків Народного Руху України, Української республіканської партії, товариства "Просвіта" та ОУН на Дніпропетровщині.

Кілька нових вулиць, названих на честь місцевих уродженців – діячів ОУН, можуть з’явитися у Дніпрі 20 грудня.

Крім того, з минулого року лежить ще десяток пропозицій щодо вшанування імен місцевих ОУНівців у топоніміці міста. У жовтні цього року містяни та низка громадських організацій підтримали, зокрема, пропозицію щодо перейменування однієї з вулиць на честь Петра Олійника.

Вшанування борців за волю України та збереження пам’яті про них – наш обов’язок.

Тому далі буде…».