Дружин АТОвців навчали справлятися зі стресами у дітей

Як пояснити сину чи доньці відсутність батька, якщо він воює на Сході? І взагалі, в якому віці і в який спосіб слід говорити з дитиною про війну? Які стреси може переживати дитина АТОвця? Як можна їх вчасно виявляти і долати?

На ці питання шукали відповіді учасники психологічного тренінгу в ДніпроОДА, повідомила координатор Центру допомоги бійцям АТО при облдержадміністрації Наталія Шуліка.

«До нас часто звертаються дружини бійців – діти дуже важко переживають тривалу відсутність батька у родині. Особливо ті, хто так і не дочекався тата з війни. На жаль, кваліфікованих психологів, які могли б допомогти таким дітям, дуже мало. Ми знайшли фахівця і сподіваємося, що учасниці жіночого клубу відшукають на тренінгу відповіді на свої запитання», – зазначила Наталія Шуліка.

Учасниці клубу жінок АТОвців, перш за все, хотіли дізнатися, в якому віці дитині можна розповідати про війну. А ще – як уберегти дитячу психіку від відчуття, що війна – це нормально і природно.

«Моїй доньці менше двох рочків, але на питання, де тато, кажу правду – він на роботі, на війні. Проте сумніваюся, чи правильно я роблю?», – поділилася організатор жіночого клубу, дружина АТОвця Оксана Дубинчук.

Психологи акцентують – діти, які зростають в умовах війни, потребують набагато більше уваги до себе.

«Виявити прихований стрес допоможе арт-терапія. За допомогою ліплення чи малювання фарбами дитина вивільняє власні негативні емоції. Після інтерпретації таких робіт ми вже знаємо, як і чим можна допомогти дитині», – розповіла тренер, практичний психолог Катерина Подтабачна.

Важко доводиться й тим матусям, чоловіки яких – на війні, а у родині тим часом підростає син, особливо якщо він – підліток.

«Чоловік вже три роки як воює, і в сина склалося стійке відчуття, що тато – це такий собі Дід Мороз, який приїздить із подарунками і потім знов їде. Натомість мати – тиран, котрий примушує щось робити, вимагає чогось, – поділилася учасниця, дружина АТОвця Наталія Гуламова. – Волію, перш за все, змінити щось у собі, у власному підході до виховання сина. Можливо, я сама щось роблю не так. Тому і прийшла на тренінг».

Окрім дружин АТОвців, у семінарі також взяли участь шкільні психологи.

«Серед учнів нашої школи є діти-переселенці, батьки яких залишилися на Сході воювати за незалежну Україну, – сказала учасниця, психолог СШ №106 м. Дніпро Оксана Шевченко. – Такі дітки дуже сумують за домом. Ми намагаємося підтримати їх, надати відчуття безпеки, захищеності та впевненості у собі».

Загалом у психотренінгу, що організувала ДніпроОДА, взяли участь близько 100 членів жіночого клубу та шкільних психологів області.

Жіночий клуб – об'єднання, що допомагає дружинам, подругам та матерям АТОвців разом долати труднощі. Щоб вступити – слід звернутися до Центру допомоги учасникам АТО та їхнім сім'ям при ДніпроОДА. Адреса: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, тел. +38 (056)-742-86-62, +38 (068)-679-89-61.