Місто, якого немає

Незвичний погляд на Дніпропетровськ представили студенти Національного гірничого університету. Вони принципово не фотографували відомі місця, що зазвичай є на всіх дніпропетровських картках. Вісімнадцятирічні юнак та дівчина намагаються показати куточки міста, які на межі зникнення.

Фотовиставка майбутніх інженерів електромеханіки так і називається – “Місто, якого немає”. “Павутина часу” – це будинок, оплетений гіллям у самому центрі Дніпропетровська. Жити йому залишилося кілька місяців. Потім його знесуть. А ось “Психоделічний театр” – занедбаний дворик, де живуть бомжі. Поруч з ним залишилася драбина. “Сенс життя” – так її назвали фотографи. Саме таким вони бачать місто, якого немає.

С\х Владислава Шлега, автор робіт; “Это части города, которых вскоре, может быть, уже не будет. Это дома, которые снесут, какие-то вещи, которых просто не станет. То есть это город, который постепенно умирает, отходит. На его месте станет новый город. В этом ничего плохого нет, но вместе с тем получается, что это историческая съемка».

Микола Новак та Владислава Шлега навчаються в одній групі. А після занять майбутні інженери йдуть гуляти містом. Кажуть, що фотоапарат треба діставати, як тільки тьохне серце. Пошуки хвилюючого кадру іноді тривають кілька днів. Хлопець Владислави вже втомився ревнувати її до фотоапарату. А в Миколи на дівчат поки що немає часу. Проте фотографії він пестує, ніби це кохана.

Микола Новак, автор робіт: “Как за девушкой. Так сложно сказать. Просто есть фотографии, над которыми хочется колдовать - чем больше, тем больше».

Організувати виставку допомогли викладачі університету. Тепер фотографії прикрашають навчальну аудиторію. Студенти на лекціях не тільки опановують науки, а й знайомляться з містом. Викладачі сподіваються, що тепер зменшаться прогули. Бо студенти милуються містом прямо в аудиторії.

Ольга Капшукова, старший викладач Національного гірничого університету: “Они увидели то, мимо чего мы каждый день пробегаем, абсолютно не замечая. И вообще-то прелесть и специфика нашего города, его старой части уже исчезает. Мне кажется, они делают верное дело, пытаясь эти уходящие странички зафиксировать».

Юні фотографи планують кожного місяця оновлювати виставку. Кажуть, що творчість – найкращий спосіб відпочинку. Тим більше для інженерів електромеханіки. Їхні одногрупники вже пристосовуються до фотоапарату.