Тайны Днепра: яркая, но короткая история журнала «СИЧ»

Литературно-научный ежемесячник «СИЧ» издавали в Екатеринославе в смутную и бурную эпоху Гражданской войны.

1919 год… Украина не в первый (и, как позже выяснится, далеко не в последний) раз борется за свою независимость. В нашей стране и Екатеринославе бушует Гражданская война, царят голод и разруха. В городе власть продолжает меняться с такой калейдоскопичностью, что горожане не успевают запоминать, кто «пришел» и кого «выбили»…

Подробно об этих страшных временах (чем-то созвучных нашим) Городскому сайту рассказывал известнейший днепровский историк Максим Кавун.

Кажется, худшего времени для начала издания нового литературно-научного (!) ежемесячника – и не придумать. И, тем не менее…

Такой ежемесячник был задуман истинными патриотами Украины. В нем фигурирует новое название нашего города – Сичеслав. Журнал стал творческой площадкой для дебюта произведений Валериана Подмогильного, публикации произведений многих других талантливейших людей.

Увы, рожденный в трудное время и в муках, ежемесячник просуществовал совсем недолго.

Вот что об его истории рассказал днепровский фотограф, исследователь загадок нашего города Александр Ярошенко:

«СІЧ». Літературно-науковий місячник. 1919 рік.

Знайшов і оцифрував вкрай рідкісні журнали, що виходили у нашому м. Січеславі. В тих важких умовах встигли видати тільки два числа.

1919 рік. Триває боротьба нашого народу за незалежність України. Наш одвічний ворог Московія насувається зі сходу, московити вчиняють на нашій землі страшні руйнації, у нерівній боротьбі ллється кров українців.

Січеслав - це був великий промисловий центр, і різні сили намагаються взяти місто. В місті постійно змінюється влада (загалом влада змінювалась тоді в нашому місті за декілька років 14 разів). Тимчасово містом володіють по черзі різного штибу покидьки типу денікінців, червоних московитів, а також військо т. зв. батьки Махна. Деякі періоди наше місто було і під контролею УНР.

Читаючи передмови до обидвох журналів, випливає, що надрукували їх восени 1919 р., тоді наше місто було вже остаточно під окупацією більшовиків. В тих же передмовах постерігаю, що ніякого уклінства та лояльности до цеї влади видавець не висловлює. Тим-то і видали тільки два числа, подальше видання місячника імовірно було заборонено більшовиками.

В «СІЧІ» відбулись дебюти Валеріяна Підмогильного, друкувались твори Валеріяна Поліщука (який тоді перебував у нашому місті), січеславського поета Трохима Романченка, дослідника Дмитра Чернявського, а фундатор місячника Петро Єфремов уміщував свої літературознавчі статті під псевдо В. Юноша та П. Тромов. У розділі «хроніка» висвітлювалась діяльність Української Академії Наук, новини видавничої справи і мистецтва тощо.

Зверніть увагу, в ті часи місцеві українські діячі активно просували нову назву для нашого міста – Січеслав. Тож і видавницво, де друкувався місячник так і називалось: «Українське видавницво в Січеславі». А історичний симбол (емблему) видавництва створив наш краянин мистець Микола Погрібняк.

Фундатор місячника «СІЧ» - ПЕТРО ЄФРЕМОВ (1883 — ?).

У 1929 р. Петро Єфремов був засуджений у справі «СВУ» (Спілка визволення України). Отримав 5 років позбавлення волі та 2 років поразки у правах. Після звільнення у 1936 р. переїхав до Алма-Ати.

1937 року заарештований вдруге, подальша доля невідома, імовірно розстріляний.

1989 року реабілітований посмертно.

1993 р. у м. Січеславі видано збірку його літературно-критичних статей «Молитва Богу невідомому» (упорядник Микола Чабан)».

Ознакомиться с электронными сканами данных журналов можно по следующей ссылке.

Иллюстрации со страницы Александра Ярошенко