Де знайти психологічну та юридичну підтримку сім’ям загиблих, полонених і безвісти зниклих воїнів

Представники Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими сьогодні працюють в регіоні. Зустрілися з родинами оборонців, які зникли зі зв’язку. Відповіли на хвилюючі рідних питання. Консультував присутніх і психолог.

м Запит саме на таку підтримку збільшується. Де її отримати сім’ям, розповіли в ОВА.

«Головне наше завдання – пошук і повернення оборонців, які знаходяться у полоні чи вважаються безвісти зниклими. Забезпечуємо й родини воїнів всім необхідним. Допомагаємо оформлювати документи і отримувати їх від частин. Роз’яснюємо права та фахово впливаємо, якщо ними нехтують. Консультуємо з кримінальних проваджень і проведення ДНК-експертиз», – сказала керівниця Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлія Приймак.

Не менш важливий напрямок – психологічна підтримка. Тут робота з родинами загиблих, полонених та безвісти зниклих оборонців різниться. З останніми працювати важче, бо вони проживають стан невизначеної втрати, каже психолог Іван.

«Це коли одна їхня частина каже, що близька людина жива. Інша переживає за те, що є, – пояснив Іван. – Важливо у таких ситуаціях не закриватися і не уникати контактів. Сім’ї мають також розуміти – є велика ймовірність, що їхній воїн повернеться. І він буде емоційно виснаженим. Якщо вдома зустрінуть такі ж рідні, фактично їх поглине безвихідь. Тобто треба подбати про себе хоча б заради тих, на кого чекаєте».

Валентина втратила зв'язок зі своїм чоловіком півтора роки тому. Дев’ять місяців, як дівчина дізналася – він у полоні. На зустріч з представниками Координаційного штабу в ОВА прийшла, щоб поспілкуватися зі спеціалістами.

«Коли чоловік зник було складно. Декілька місяців взагалі не могла працювати. Пізніше зрозуміла, що та ж робота – це можливість відволіктися. Плюс ти змушуєш себе встати зранку. І навіть це має значення, – поділилася Валентина. – Після сьогоднішньої розмови з психологом легше. Не треба соромитися. Звертайся до спеціалістів, щоб десь брати необхідні сили».