В Небесное воинство ушел знаменитый боец Днепровского ТРО

Погиб известный боец 128-й Днепровской бригады ТРО Андрей с позывным «Таксист».

О судьбе и смерти побратима рассказал воин 128 бригады, известный днепровский историк Дмитрий Каюк:

«Загинув Андрюха "Таксист". 

Ще одна втрата…

До нас він прийшов наприкінці 2022 р. Це був кремезний здоровань. На армійських складах для нього не знайшлося форми і її довелося замовляти волонтерам. Я сміявся: "Добре тебе мама годувала", а він посміхався й обіцяв, що тепер в мене буде персональний таксист. 

Взагалі був дуже позитивним. Добряк. Андрюха мав купу хвороб і статус "обмежено придатний". Але про це майже ніхто не знав - не хотів наш Таксист бути тиловим щуром. Вважав захист України своїм обовязком. 

Спочатку воював в окопах. Навесні 23-го уламок кацпапського снаряду пробив плече. Шпиталь і знову фронт. 

Улітку Андрія поранило вдруге. Після лікування Таксиста призначили водієм. Це відповідальна, складна і дуже небезпечна робота. Автівка - ласа ціль для ворожого артилериста чи оператора дрону. Аби кого водієм не ставлять. Від його вмінь і навичок, значною мірою, залежить життя солдат, яких він везе. 

Треба сказати, що перші свої виїзди на "нуль" водій робить як другий номер. Тобто він сидить поряд з досвідченним водієм і вивчає дорогу. Це важливо. В лабірінті лісосмуг легко заблукати, особливо в темряві. Водій мусить вміти і вдень, і вночі, з закритими очима проїхати до будь-якої позиції. Інакше можна заїхати на мінне поле, або взагалі "в гості" до кацапів. 

Свій перший виїзд після шпиталю Андрюха робив як другий номер "Сані" (про нього я писав раніше). Хлопці потрапили під артобстріл і перший водій отримав вогнепальне поранення. Таксист спочатку вивіз "на евак" Саню, а потім повернувся й забрав з позицій хлопців. Діяв спокійно, чітко і впевнено - як справжній солдат. 

Взагалі всі завжди відзначали надзвичайну витримку Таксиста. "Малюк", безпосередній командир Андрія, згадував, як в жовтні 2023 р., під час виходу з позицій, їх групу накрила арта. Один з снарядів ударив метрах в 10-15 від "буханки". Таксист тільки примружився й продовжив гнати автівку. Ще й примовляв: "Тримайтеся, зараз піднажму трохи". І таки піднажав на битій-перебитій "буханці" по осінній степовій дорозі! Вивіз хлопців. Арта ще з кілометр супроводжувала машину. Тоді обійшлося без втрат. 

І ось Андрія не стало... Вічна слава ГЕРОЮ!».