ООН допомагає здійснити найпотаємніші мрії мешканок Дніпра

Благодійники разом із гуманітарним підрозділом ООН надають у Дніпрі допомогу жінкам, які найбільше потребують її.

У рамках цієї програми 125 жінок вже отримали те, чого вони найбільше потребували. А саме – смартфони, пилососи, мультиварки, обігрівачі, мікрохвильові печі та інше.

Докладніше про цю програму розповіли одні з її ініціаторів програми, Благодійний фонд «Помагаєм» https://www.facebook.com/fundpomogaem :

«Разом із ООН Жінки в Україні та Women's Peace & Humanitarian Fund БФ «Помагаєм» здійснює мрії найвразливіших жінок!

В межах проєкту «Підтримка жінок Дніпропетровської області, які долають важкі обставини, пов'язані з війною» 125 жінок отримали гуманітарну допомогу за індивідуальним запитом. Кожна з них просила найнеобхідніше: смартфон, блендер, пилосос, мультиварку, пароварку, обігрівач, мікрохвильову піч та багато інших речей, які роблять побут значно простішим. Коли на жіночих плечах турбота про всіх, а ресурси обмежені, на важливому часто приходиться економити.

А коли вони приходили до гуманітарного хабу отримувати свої замовлення, багатьом не вірилося, що складені в ряд коробки – то все для них. І розквітали посмішки на їхніх обличчях, адже там збувалися мрії!

Пані Руслана (на першому фото) із міста Пологи Запорізької області. Її будинок зруйнований з перших днів окупації. Два тижні вона з донечкою жили у підвалі. Родина на власному досвіді знає, що таке голод, бо в окупованих Пологах було дуже скрутно з продуктами.

Пані Руслана була у відчаї, аж раптом їй запропонували спробувати виїхати на розбитій машині.

«Наші шанси вижити під час евакуації були 50 на 50, – розповідає жінка, – але ми поїхали, потрапили під обстріли, та все ж дісталися до Запоріжжя. Страшно було: 15 ворожих блокпостів. Усе, що бачили по дорозі й досі стоїть перед очима.

Моїй доньці 12 років, нещодавно вона перенесла операцію, слава богу, що ми в Дніпрі, а не лишилися в окупації!

Я замовляла новий смартфон для донечки, вона навчається онлайн у Пологівській школі. Її старенький не підтримував Zoom, ще й у доні його вкрали. Дякую вам за допомогу, за чуйність. Ваша підтримка у такі важкі часи дає нам впевненість у завтрашньому дні!».

Пані Руслана