На відвалах криворізьких копалень прижилися популяції рідкісних рослин

Антропогенний чинник часом непередбачувано впливає світ живої природи.

Найчастіше нам доводиться повідомляти у тому, що через втручання людини скорочується чи зовсім зникає той чи інший вид.

Але іноді відбувається й протилежне. На «мертвому» постіндустріальному ландшафті природа оживає так, як ніхто не очікував.

Своїми спостереженнями поділилися фахівці Криворізького ботанічного саду:

«Весна прийшла на криворізькі відвали.

Як відомо, після припинення виробничої діяльності техногенні території стають ареною розвитку вторинних екосистем, де формування рослинності підпорядковується загальним природним закономірностям. Складовою частиною рослинного покриву техноекосистем є популяції ранньоквітучих трав’яних рослин.

Tалабан пронизанолистий, роговик п’ятитичинковий, костянець зонтичний – це типові ефемери: однорічні рослини, які розвиваються ранньою весною. Є серед них і рідкісні, такі як ломикамінь трипальчастий, включений до Червоної книги Дніпропетровської області.

На Криворіжжі, де площа природних ландшафтів не сягає навіть 10%, виникає необхідність у нетрадиційних рішеннях розширення заповідних територій. Зокрема, це створення техногенних ландшафтних заказників. Подібні території стають прихистками для рідкісних видів флори. Популяції рідкісних рослин тут не зазнають впливу тих негативних факторів, які стали причиною скорочення їх чисельності в природних умовах (розорювання, забудова територій, збирання на букети, заготівля лікарської сировини).

На одному з відвалів протягом кількох років проводилися спостереження за висадженими рослинами голонасінника одеського – реліктового виду, включеного до Червоної книги України.

Результат експерименту: штучно створена популяція збільшилася більше ніж у 15 разів.

1 – Tалабан пронизанолистий (Thlaspi perfoliatum, Noccaea perfoliata)

2 – Роговик п’ятитичинковий (Cerastium semidecandrum)

3 – Костянець зонтичний (Holosteum umbellatum)

4 – Ломикамінь трипальчастий (Saxifraga tridactylites)

5, 6 – Голонасінник одеський (Gymnospermium odessanum)».

Фото – Криворізький ботсад та Природа Криворіжжя.