Мистецтво крізь час. У Дніпрі молоді художники переосмислюють «Розстріляне відродження»

У Дніпровському будинку мистецтв відкрили унікальну виставку робіт молодих художників «1937. Розстріляні, але живі». Тут висвітлена трагічна сторінка української історії – «Розстріляне відродження».

Експозиція покликана нагадати про геноцид української інтелектуальної та мистецької еліти, що відбувся восени 1937 року, та провести паралелі з сучасними викликами, які стоять перед Україною.

«Ми переживаємо надзвичайно важкі часи. Триває війна. Ми відстоюємо насамперед власну ідентичність. Мусимо знов і знов звертатися до своїх цінностей – духовних, просвітницьких, мистецьких і наукових. Ця виставка – своєрідний перегук між тим часом і нашим. Хіба ми не повторюємо ті внутрішні біди, наш плач, коли бачимо, скільки зараз молодих людей гинуть, захищаючи Україну?

Це не випадкове зображення якихось ремінісценцій на тему «Розстріляного відродження». Це входження знов і знов в ті процеси, які для нас надважливі як для нації, надактуальні для народу, який виборює свою свободу», - підкреслила значущість події заступниця директора Дніпровського будинку мистецтв Валентина Орлова.

Співорганізатор виставки Роман Мірошниченко зазначив, що ідея виникла після прочитання книги про «Розстріляне відродження». Він був приємно здивований глибокими знаннями та захопленням саме студентів цією темою.

«Я сказав своїм студентам, що мистецтво має бути трішки з зубами. Гострим відповідно до часу, в якому ми живемо. На цій виставці є дві моїх роботи, одна з них – портрети без обличчя, яка символізує те, що ідентичність цих людей хотіли «стерти». Але настав час повернути пам’ять про них», – розповів пан Роман.

Студентка університету ім. Олеся Гончара Поліна Пахній, чиї роботи також представлені на виставці, теж поділилася своїми враженнями:

«Тема «Розстріляного відродження» мене надихає творити. Тут представлені дві моїх картини: «За руками» символізує те, що у митців забрали руки, відібрали змогу творити, а на фоні – вибиті імена митців, які постраждали від репресій сталінського режиму. На другій картині – «У дощовий день» – зображений сон. Він символізує комуністичну владу, яка, як і ця риба, пожирала всі твори в різних жанрах мистецтва».

Виставка триватиме три тижні. Протягом цього часу планується проведення круглого столу з молодими митцями Дніпра для обговорення питань ідентичності та її ролі у сучасному українському суспільстві.