Дніпроводоканал нарахував матері трьох дітей борг у 106 тисяч гривень за пусту квартиру - що вирішив суд

Дніпровчанка через суд вимагала списати борг за воду в 106 тисяч гривень, нарахований після перевірки складу родини.

Амур-Нижньодніпровський районний суд Дніпра 26 червня відмовив мешканці міста у визнанні безпідставним боргу за водопостачання на суму понад 106 тисяч гривень, який їй одноразово донарахувало КП "Дніпроводоканал". Жінка стверджувала, що троє її дітей і вона сама з січня 2019 року фактично не проживали за адресою, на яку нараховували плату за нормою на п'ять осіб. 

Як з'ясував суд, позивачка є власницею квартири в Дніпрі, за якою відкрито особовий рахунок для оплати централізованого водопостачання та водовідведення. Розгляд справи відбувався за матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень, де зафіксовано, що жінка систематично сплачувала рахунки й не мала заборгованостей, доки в грудні 2025 року не перевірила стан особового рахунку та не виявила несподіваний борг.

Згідно з довідкою ТОВ "ЄРЦ КП" від 8 грудня 2025 року, заборгованість жінки станом на 1 грудня 2025 року становила 809,18 гривень за водопостачання та 84,08 гривень абонплати. Але поруч у цьому ж документі рукописним текстом було дописано зовсім інші цифри - 105633,67 гривень за водопостачання та 126,12 гривень абонплати.

Жінка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок, надавши довідки про фактичне проживання за іншою адресою її самої, трьох дітей, а також довідку про те, що у квартирі мешкав лише один зареєстрований чоловік. Після перерахунку сума боргу зменшилася, але не зникла - у довідці від 23 грудня 2025 року закреслений друкований показник "809,18" замінили рукописним "53054,92". Це викликало сумніви позивачки в достовірності документів, тому вона звернулася до відповідача з адвокатським запитом.

У відповіді КП "Дніпроводоканал" пояснило, що донарахування пов'язане з перевіркою складу родини. Представники підприємства встановили такі періоди реєстрації осіб у квартирі:

• з 1 липня 2018 року - з однієї на п'ять осіб;
• з 5 листопада 2025 року - з п'яти на чотирьох осіб;
• з 2 грудня 2025 року - з чотирьох знову на одну особу.

За розрахунком підприємства, донарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 1 серпня 2018 року по 31 грудня 2025 року становило 104413,27 гривень, а станом на 1 січня 2026 року загальна заборгованість сягала 105759,79 гривень. Позивачка ж наполягала, що конкретна сума в розмірі 106089,82 гривень, яку вона побачила в особовому кабінеті 11 лютого 2026 року, є неправомірною повністю, і просила суд визнати нарахування безпідставним та зобов'язати підприємство списати весь борг.

Суд визнав частину претензій обґрунтованою, але позов відхилив повністю

Суд встановив, що квартира не обладнана лічильником води, тому оплата нараховувалась за нормативами споживання залежно від кількості мешканців. Копії актів ОСББ підтвердили, що з січня 2019 року по 9 грудня 2025 року позивачка та троє її дітей фактично проживали за іншою адресою, а згодом виїхали за кордон. Єдиною особою, яка справді мешкала у спірній квартирі з березня 2022 року, залишався один зареєстрований чоловік.

Суд погодився з позицією жінки, що донарахування боргу за нормою більш ніж на одну особу було неправомірним - але лише за період з січня 2019 року, оскільки саме з цієї дати доведено фактичне непроживання. КП "Дніпроводоканал" же провело перерахунок з 1 серпня 2018 року, тобто за більш ранній період, ніж вдалося довести позивачці.

Це означало, що позов міг бути задоволений частково - у меншому розмірі, що відповідає періоду з січня 2019 року. Проте, як зазначив суд, позивачка не надала жодного розрахунку чи доказу, який дозволив би визначити конкретну суму боргу саме за цей скорочений період. Не міг суд зробити такий розрахунок і на основі документів відповідача, оскільки борг був донарахований одноразово, без деталізації за місяцями.

Що вирішив суд

Через відсутність доказів, які дозволили б визначити точну суму боргу за доведений період, суд відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі:

• у визнанні нарахування заборгованості в сумі 106089,82 гривень безпідставним відмовлено;
• у зобов'язанні КП "Дніпроводоканал" списати цю заборгованість відмовлено;
• судові витрати позивачки відшкодуванню не підлягають.

Суд наголосив, що доведення обґрунтованості позовних вимог покладається саме на позивача, і не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки жінка не надала розрахунку боргу за той період, який справді підтверджувався доказами, суд не мав можливості самостійно визначити правильну суму та частково задовольнити позов.

Як судова практика реагує на спори через нарахування ЖКГ

Дніпропетровська, Харківська та Миколаївська області лідирують за обсягом заборгованостей населення за комунальні послуги. Раніше Інформатор повідомляв, що борги за комуналку пекельно зросли у 2026 році, і саме ці регіони показують найгіршу платіжну дисципліну. Спори про правомірність нарахувань стають дедалі частішим приводом для звернень українців до суду.

Також ми писали про подібну справу, коли власник квартири не мешкав у ній, не укладав договір з постачальником тепла і не платив за нього, а суд ухвалював рішення щодо цього боргу за ЖКГ. Такі справи демонструють, що суди уважно перевіряють докази фактичного проживання чи непроживання споживачів, перш ніж визнавати нарахування правомірними або безпідставними.

Інформатор