Як на Дніпропетровщині відходи уранової руди ділили

Нових обертів набула кампанія з утилізації відходів уранової руди, що вже понад 30 років лежать просто неба у Дніпропетровському селищі Таромське.
16 січня 2006 року на запит городян про допомогу сюди приїхав лідер Партії Зелених України Віталій Кононов. Два місяці тому, коли у селищі міського типу нарешті розпочалися роботи з вивезення небезпечного „сусіда” для знищення у Жовтих Водах, місцеві жителі звернулися до Зелених із проханням допомогти проконтролювати процес транспортування та розв’язати конфлікт, що раптом виникнув у таром чан. Несподіваним чином серед місцевих жителів з’явилися такі, що виступили проти знищення звалища відходів уранової руди, а запропонували їх просто закопати, не зважаючи на небезпеку. Мовляв, тоді це дозволить вимагати у держави грошової компенсації за шкоду, яку заподіяло сусідство. А ініціаторами такого вирішення справи на диво став депутат міської ради, який зараз є представником ВО „Громада” та декілька членів СПУ та СДПУ(О).

Ці „добродії” зчинили у залі сварку, перервавши виступ В. Кононова. Але така поведінка викликала лише обурення людей. Вихід з ситуації виявився доволі простим. Лідер Зелених просто спитав у присутніх що на їх думку потрібно зробити з відходами – вивезти до утилізації чи залишити та закопати. Відповідь виявилася майже однозначною. Продовжувати жити поряд із урановими відходами забажали лише декілька ініціаторів.

Що ж до компенсації, Віталій Кононов пообіцяв мешканцям Таромського взяти справу під щільний нагляд та у разі перемоги на виборах, першим законом запропонувати до прийняття у Верховній Раді закон про зони екологічного лиха, до яких безумовно і належить Таромське.

Така виважена поведінка Зеленого лідера прийшлася до вподоби таром чанам, які доволі довго ще спілкувалися із Віталієм Миколайовичем та подарували йому книгу про рідне місто.