Роботи Магдалинівських волонтерів будуть представлені на проекті «Голос ветерана»

Ініціатива, яку запропонував губернатор Дмитро Колєсніков, вже стала платформою для об'єднання зусиль справжніх патріотів Дніпропетровщини щодо збереження живої пам'яті про нашу історію.

Дитяча студія документального фільму, що працює у Магдалинівському районі, представила дві кінострічки, присвячені долі людей, що пережили роки ворожої окупації в 1941-43 рр. Ці відеоматеріали будуть представлені для всіх бажаючих на сторінці проекту «Голос ветерана» у мережі YouTube за адресою https://www.youtube.com/channel/UCY4Xe5rlwK-Zna2sbrT7NbQ

Дитяча студія документального кіно створена в рамках проекту «Дитячий світ, знедолений війною, очима сучасних дітей», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Взаєморозуміння і толерантність». Як розповів на прес -конференції в ІА «Дніпро Пост» режисер і керівник студії, вчитель сільської школи Дмитро Синиця, учасники студії - учні п'яти сільських шкіл Магдалинівського району вже зняли 2 документальних фільми під назвами «Ірій. Там спочиває дід» та «Війна не малюється».

«Школярі - учасники цього творчого проекту отримали завдання: взяти інтерв'ю у своїх родичів - прабабусь або прадідусів, або поспілкуватися з жителями села, які пережили війну в юному віці, та записати їх спогади», - розповідає Дмитро Синиця.

«Я брала інтерв'ю у бабусі, яка пережила війну, - розповідає учениця 9-го класу Почино-Софіївської школи Ганна Приходько. - Нам запропонували намалювати війну – так, як я її розумію. Намалювати не виходило - сьогодні , на щастя, не можу представити і пояснити війну. «Війна не малюється» - сказала я, поклавши олівець».

Ця фраза дала назву документальному фільму, який учасники дитячої студії зняли самостійно, звичайною напів-професійною камерою.

«Коли побачили фрагменти фільму - стало дуже цікаво, - ділиться враженнями Ганна. - Захотіли працювати далі, знімати кіно,щоб люди пам'ятали про те, що пережили наші предки, знали, якою ціною забезпечена сьогоднішнє благополучне життя».

«Найважливіше і найскладніше - зафіксувати те, що запам'ятали про війну літні люди, які в той час були дітьми, - каже учасниця студії, учениця 11-го класу Поливанівської середньої школи Оксана Яценко. - Я розмовляла з моєю прабабусею, її звуть Катерина Приймак, яка під час війни була дитиною. Вона дуже докладно пригадала, як сім'я намагалася втекти від наступаючих німців. Тоді снарядом вбило коня, а прабабуся більш за все боялася залишитися одна, втратити батьків. А ще вона запам’ятала, як корова, яку батьки сховали від німців в лісі, сама прийшла додому і цим врятувала всю сім'ю».

Велику підтримку у реалізації проекту надає Дніпропетровське відділення Української спілки в'язнів - жертв нацизму. Голова координаційної ради Дніпропетровського обласного відділення спілки Людмила Кочержина зазначила, що у великій роботі по збереженню правди про війну важлива саме участь молоді.

Збереження спогадів наших земляків про минуле має бути цікаво усім сьогоднішнім молодим людям, впевнені учасниці дитячої студії документального кіно:

«На жаль, ветеранів залишається з нами все менше, - говорить Оксана Яценко. - Але ми маємо чітко пам'ятати про те, що свого часу війна торкнулася кожної сім'ї в Україні . Сучасна молодь, діти повинні знати про це».

У планах дитячої студії документального кіно – створити ще 5 документальних і одну повнометражну стрічку. «Сюжетом для однієї з робіт, - розповів Дмитро Синиця, - стане історія про шістьох братів на прізвище Сарман з села Почино-Софіївка Магдалинівського району. Вони усі пішли на фронт і не повернулися додому. Зараз ми збираємо відомості про них, а згодом зробимо фільм».