| |«« | «« | »» | »»| |
У страшний та кривавий час повномасштабної війни Дніпровський національний театр імені Т. Шевченка пропонує можливість хоч на кілька годин відволіктись від хронічного страху та стресу.
Вже п’ятий рік усі українці вимушені жити у суцільній темряві болю від втрат війни, страху чергових обстрілів ворога та смертей.
Тому хоч якимось перепочинком від нескінченного стресу може стати нова постановка Дніпровського національного театру Шевченка “Криниця закоханих”.
Про підготовку цієї прем’єри Міський сайт вже розповідав.
Це театральне дійство - про кохання й життєві випробування, дотепні ситуації нашого буття, стійкість і ніжність людської української натури. Вистава "Криниця закоханих" зроблена за п`єсою дніпровського драматурга Олександра Палія. У виставі бере участь увесь творчий склад театру - артисти драми, балету та оркестру.
Ось якими враженнями від прем’єри поділився театрознавець, професор, завідуючий кафедрою Дніпровської академії музики Андрій Тулянцев:
“Прем`єра вистави «Криниця закоханих» за п`єсою драматурга Олександра Палія у Дніпровському національному українському музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка є значним та глибоким патріотичним заходом, що згуртував навколо себе не тільки справжніх поціновувачів сценічного мистецтва. А й палких патріотів, які співпереживають за трагічну долю України в умовах воєнного часу. Режисерка-постановниця - генеральна директорка - художня керівниця, заслужена артистка України Оксана Петровська.
Романтична історія про сиву давнину в українському селі, де сирота Іван Соломаха (Василь Петрушко) та бідна дівчина Галя (Дар’я Чумак) палко покохали одне одного, але на заваді їхньому коханню стали воєнні події, лихий та жадібний староста села (заслужений артист України Володимир Бережницький) перегукується за своїм трагічним пафосом із нашим сьогоденням. Поетичний образ-символ криниці, яку викопав Іван органічно поєднується із основною ідеєю – героїчною боротьбою українського народу зі своїми гнобителями не тільки у давнину, а й у XXI столітті.
Створивши національний синтетичний спектакль, пані режисерка Оксана Петровська показала животворну силу і неповторну красу українського класичного та сучасного музично-сценічного мистецтва. Постановочні принципи цієї вистави сприяють успішному формуванню глибокої режисерської концепції музично-драматичної інтерпретації «Криниці закоханих». У багатьох сценах український народ виступає як активна сила, що допомагає героям перебороти різні перешкоди. Пані режисерка посилила соціальну суть вистави й особливо - масових епізодів, а також підкреслила патріотичне звучання твору.
Багатобарвна, промениста постановка «Криниці закоханих» приваблює поетичністю, романтичною наснагою. Оксана Петровська цікаво ввела у виставу розгорнуті народні епізоди, зробила це так органічно, що вони допомагають глибше розкрити настрої та почуття героїв, образи яких створили: заслужена артистка України Ірина Медяник (Бабуся); Володимир Кравченко (Дідусь); Денис (Артем Сітько); колоритні кумасі – заслужена артистка України Наталя Тафі та неперевершена зірка епізоду Наталя Гаврикова; син старости (Дмитро Прищепо); сільські дівчата, які мріють вдало вийти заміж (яка екстравагантна – прима цієї компанії Єлизавета Кузнецова!).
Детально розробляючи народні сцени давнини та сучасності, оригінально «вписуючи» героїв у мальовничо-поетичні краєвиди українського села, пані режисерка Оксана Петровська зосередила особливу увагу на роботі з виконавцями усіх ролей. Саме тому й відчувається грунтовна розробка українських характерів, серед яких особливо цікаво спостерігати за грою актриси Дар’ї Чумак у ролі бідної селянки Галі. Психологічно-емоційною кульмінацією в розвитку трагічного характеру героїні стала у виконанні артистки драматично-наснажена, пройнята душевним болем сцена, коли Галя, яка провела Івана на Запорізьку Січ, народжує від нього сина. Але, не витримавши знущань долі, та злих людей, залишає немовля біля криниці, а сама топиться у річці. Цей епізод уособлює трагічні долі тисяч українських дівчат-покриток, та примушує щиро співпереживати.
Сценічний образ вистави виріс із щедрої народнопісенної стихії і приніс на сцену дніпровських шевченківців багатобарвний розмай чудових мелодій та пісень, які западають в душу, допомагають емоційно-правдиво окреслити образ українського народу, що піднявся на захист рідної Вітчизни і його героїв. У трупі шевченкцівців співають красиво, голосисто. Багатобарвні образи героїв вистави ставили перед акторами-співаками цікаві завдання. Тому еспресивна музична мова, напружено-пристрасна декламація демонструють саме шевченківський виконавський стиль, своєрідне й гнучке інтонування. І співаки-актори не просто передають динамічно загострену інтонаційну мову персонажів, а й створюють правдиві сценічні характери. Головний диригент театру, заслужений діяч мистецтв України Юрій Бєднік створив багатобарвну оркестровку, врахувавши своєрідність кожного музичного номеру.
Вистава «Криниця закоханих» дійсно розкрила талант дніпровського драматурга Олександра Палія. Мирного неба! Співпраці!”.
Відео з прем’єри можна подивитися тут.
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
| Новости компаний | |
| Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
| Архив новостей | |